ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" лютого 2013 р. м.Київ К/9991/80836/12
( Додатково див. ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду (rs28048839) )
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Голяшкін О.В. (доповідач),
Заяць В.С.,
Стрелець Т.Г.,
секретар судового засідання -Петриченко Ю.П.,
за участю представників:
від позивача -Віноградова С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Профстрой»на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року у справі за позовом Приватного підприємства «Профстрой»до Головного управління Державного казначейства України в Одеській області, Південної митниці про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року задоволено позов Приватного підприємства «Профстрой»;
визнано неправомірними дії Південної митниці щодо визначення митної вартості товару згідно митних декларацій №500060735/9/002078 від 03 березня 2009 року, №500060735/9/002694 від 19 березня 2009 року, №500040026/9/002446 від 21 травня 2009 року, №500040413/9/008660 від 14 липня 2009 року, №500040413/9/008944 від 17 липня 2009 року, №500040413/9/008973 від 17 липня 2009 року, №500050030/9/009308 від 22 липня 2009 року, №500040413/9/009457 від 24 липня 2009 року, №500040413/9/009588 від 27 липня 2009 року, №500040413/9/009589 від 27 липня 2009 року, №500040413/9/009672 від 28 липня 2009 року, №500040413/9/009719 від 29 липня 2009 року, №500040413/9/009788 від 30 липня 2009 року, №500040413/9/009803 від 30 липня 2009 року, №500040413/9/010016 від 03 серпня 2009 року, №500040413/9/010148 від 04 серпня 2009 року;
визнано недійсними рішення Південної митниці №500000043/2009/000606/1 від 02 березня 2009 року, №500000043/2009/000729/1 від 18 березня 2009 року, 500000043/2009/001297/1 від 21 травня 2009 року, №500000043/2009/001857/1 від 14 липня 2009 року, №500000043/2009/001894/1 від 17липня 2009 року, №500000043/2009/001931/1 від 17 липня 2009 року, №500000043/2009/001902/1 від 22 липня 2009 року, №500000043/2009/001999/1 від 24 липня 2009 року, №500000043/2009/002022/1 від 27 липня 2009 року, №500000043/2009/002023/1 від 27 липня 2009 року, №500000043/2009/002030/1 від 28 липня 2009 року, №500000043/2009/002033/1 від 28 липня 2009 року, №500000043/2009/002069/1 від 29 липня 2009 року, №500000043/2009/002073/1 від 30 липня 2009 року, №500000043/2009/002194/1 від 03 серпня 2009 року, №500000043/2009/002201/1 від 04 серпня 2009 року про визначення митної вартості товарів;
визнано недійсними картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500000043/2009/000348 від 02 березня 2009 року, №500000043/2009/000397 від 18 березня 2009 року, №500000043/2009/000415 від 21 травня 2009 року, №500000043/2009/000683 від 14 липня 2009 року, №500000043/2009/000719 від 17 липня 2009 року, №500000043/2009/000724 від 17 липня 2009 року, №500050000/2009/000447 від 22 липня 2009 року, №500000043/2009/400768 від 24 липня 2009 року, №500000043/2009/400781 від 27 липня 2009 року, №500000043/2009/400782 від 27 липня 2009 року, №500000043/2009/400788 від 28 липня 2009 року, №500000043/2009/400792 від 28 липня 2009 року, №500000043/2009/400800 від 29 липня 2009 року, №500000043/2009/400802 від 30 липня 2009 року, №500000043/2009/400832 від 03 серпня 2009 року, №500000043/2009/400841 від 04 серпня 2009 року, прийняті Південною митницею;
зобов'язано Південну митницю надати до Головного управління Державного казначейства України в Одеській області підтвердження щодо зарахування до Державного бюджету України суми надмірно сплачених Приватним підприємством "Профстрой" згідно зазначених вище митних декларацій мита у сумі 54111,20 грн. та податку на додану вартість у сумі 175743,57 грн., у загальній сумі 229854,77 грн.;
на підставі підтвердження Південної митниці щодо зарахування до Державного бюджету України суми надмірно сплачених Приватним підприємством "Профстрой" мита та податку на додану вартість згідно зазначених вище митних декларацій зобов'язано стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Одеській області на користь Приватного підприємства "Профстрой" суму надмірно сплачених останнім згідно зазначених вище митних декларацій мита у сумі 54111,20 грн. та податку на додану вартість у сумі 175743,57 грн., а всього 229854,77 грн.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове про відмову в позові.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 вересня 2012 року задоволено касаційну скаргу Приватного підприємства «Профстрой»; скасовано постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2010 року та залишено в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року.
11 жовтня 2012 року Приватне підприємство «Профстрой» звернулось до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання вищезазначеної постанови.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2012 року заяву ПП «Профстрой»задоволено; змінено спосіб та порядок виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року по справі № 2а-11149/09/1570 шляхом стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області надмірно сплачених Приватним підприємством «Профстрой»мита в сумі 54111,20 грн. та податку на додану вартість в сумі 175743,57 грн., а всього 229854,77 грн. згідно митих декларацій №500060735/9/002078 від 03 березня 2009 року, №500060735/9/002694 від 19 березня 2009 року, №500040026/9/002446 від 21 травня 2009 року, №500040413/9/008660 від 14 липня 2009 року, №500040413/9/008944 від 17 липня 2009 року, №500040413/9/008973 від 17 липня 2009 року, №500050030/9/009308 від 22 липня 2009 року, №500040413/9/009457 від 24 липня 2009 року, №500040413/9/009588 від 27 липня 2009 року, №500040413/9/009589 від 27 липня 2009 року, №500040413/9/009672 від 28 липня 2009 року, №500040413/9/009719 від 29 липня 2009 року, №500040413/9/009788 від 30 липня 2009 року, №500040413/9/009803 від 30 липня 2009 року, №500040413/9/010016 від 03 серпня 2009 року, №500040413/9/010148 від 04 серпня 2009 року, а саме з рахунків: «Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності»(код 020) №31117060705002 в ГУДКСУ в Одеській області, код бюджетної класифікації 15010100 (с.060), «Податок на додану вартість з товарів, на територію України суб'єктами господарювання»(код 028) №31113031705002 в ГУДКСУ в Одеській області, код бюджетної класифікації 14010300 (с.031).
ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що на момент розгляду заяви функцію повернення коштів з Державного бюджету здійснюється органами Державної казначейської служби, а підставою для стягнення надмірно сплачених коштів згідно з чинним на момент розгляду заяви законодавством є не підтвердження митниці про їх зарахування до бюджету, а виконавчий лист, списання коштів за рішенням суду можливе за умови зазначення реквізитів рахунків, на які зараховані надмірно сплачені мито та податок на додану вартість, та з яких необхідно здійснити безспірне списання таких коштів.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року задоволено апеляційну скаргу Південної митниці; скасовано ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2012 року; прийнято по справі нову ухвалу, якою у задоволенні заяви Приватного підприємства «Профстрой»про зміну способу та порядку виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року відмовлено.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із відсутності в матеріалах справи доказів наявності виняткових обставин, які б перешкоджали виконанню судового рішення та зумовлювали можливість зміни способу його виконання. Судом відзначено, що ухвала суду першої інстанції фактично не змінила способу та порядку виконання судового рішення, позивачем не надано доказів здійснення належних заходів з примусового виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року у визначений судом спосіб.
Не погоджуючись з ухвалою апеляційного адміністративного суду, Приватне підприємство «Профстрой» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року скасувати, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2012 року залишити в силі.
У касаційній скарзі позивач зазначає про неправильне застосування судом до даних правовідносин ч.1 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» та порушення ч.2 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження». Вказує, що із прийняттям Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, якого на момент винесення постанови від 11 листопада 2009 року не існувало, змінилися правовий механізм, підстави та процедура повернення надмірно сплачених коштів з бюджету, ліквідовані територіальні органи Державного казначейства; зазначені обставини є такими що ускладнюють виконання судового рішення. Посилається також на фактичне визнання представниками сторін наявності обставин, які ускладнюють виконання постанови та є підставою зміни порядку та способу виконання судового рішення. Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено ч.5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження -із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (845-2011-п) затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (п.1 Порядку).
Як встановлено п.3 Порядку, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства з попереднім інформуванням Мінфіну та у порядку черговості надходження виконавчих документів.
Відповідно до п.п.1 п.16 Порядку органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів.
Згідно п.19 Порядку безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому листі про стягнення надходжень до бюджету та/або заяві про виконання рішень про стягнення надходжень бюджету, здійснюється органами Казначейства з відповідного рахунка, на які такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
Відповідно до п.20 Порядку якщо рахунок, з якого необхідно здійснити безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, на дату прийняття виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету до виконання або надходження інформації, зазначеної у пункті 18 цього Порядку, змінено у зв'язку з внесенням змін до відповідних нормативно-правових актів, безспірне списання таких коштів здійснюється із зміненого рахунку, на якому обліковується надходження бюджету, на який в поточному бюджетному періоді зараховується відповідний вид надходжень, з урахуванням пропозицій органу, що контролює справляння надходжень бюджету. У разі коли законом відповідний вид надходжень бюджетному періоді не передбачений, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів рахунка, на якому обліковуються кошти за кодом доходів бюджету «Інші надходження».
Отже, виконання судового рішення про стягнення надмірно сплачених коштів з бюджету можливе при зазначенні у судовому рішенні та, відповідно, у виконавчому листі, реквізитів рахунків, на які вказані кошти були зараховані та з яких має бути проведено стягнення.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до листа Південної митниці від 19 жовтня 2012 року № 13/41-4-1/21330, зарахування надмірно сплачених до бюджету мита в сумі 54111,20 грн. та податку на додану вартість у сумі 175743,57 грн. проводилось на рахунки: «Мито на товари, і територію України суб'єктами підприємницької діяльності» (код 020) № 31117060705002 в ГУДКСУ в Одеській області, код бюджетної класифікації 15010100 (с.060), «Податок на додану вартість з товарів, на територію України суб'єктами господарювання» (код 028) № 31113031705002 в ГУДКСУ в Одеській області, код бюджетної класифікації 14010300 (с.031).
Указом Президента України від 09 грудня 2010 року №1085/2010 (1085/2010) «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»утворено Державну казначейську службу України, на яку покладено функції у сфері казначейського обслуговування державного бюджету.
Згідно п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 2011 року №651 (651-2011-п) «Про утворення територіальних органів Державної казначейської служби»утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної казначейської служби за переліком згідно з додатком, до якого, зокрема, входить Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області. Територіальні органи Державної казначейської служби, що утворюються згідно з п.1 цієї постанови, є правонаступниками прав та обов'язків територіальних органів Державного казначейства -урядового органу, що діяв у системі Міністерства фінансів України (п.2 постанови).
Враховуючи, що функцію повернення коштів з Державного бюджету здійснює Головне управління Державної казначейської служби в Одеській області, а підставою для стягнення надмірно сплачених коштів є не підтвердження митниці щодо їх зарахування до бюджету, а виконавчий лист, а списання коштів можливе за умови зазначення рахунків, на які вказані кошти зараховані та з яких має бути здійснено списання, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення.
За вказаними обставинами, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що апеляційний суд помилково скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції, а тому відповідно до ст. 226 КАС України ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства «Профстрой»задовольнити.
Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року скасувати.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2012 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді
О.В.Голяшкін
В.С.Заяць
Т.Г.Стрелець