ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"11" лютого 2013 р. м. Київ К-9721/10
( Додатково див. ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду (rs9618085) )
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова
на постанову Господарського суду Львівської області від 09-10.09.2008
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2010
у справі №12/175А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Габен»
до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Львівської області від 09-10.09.2008, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2010, позов задоволено частково. Визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення №5961/10/23-2/4 від 05.08.2008 в частині донарахування позивачу податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 59986,00 грн. та нарахованої штрафної (фінансової) санкції в сумі 2999,30 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняття нового рішення в цій частині про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час ті місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 по 31.03.2006, за результатами якої складено акт №355/23-0/20832731 від 26.07.2006.
Перевіркою встановлено порушення вимог пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, 5.9 ст.5, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11, пп.8.1.1 п.8.1, п.8.3, пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 156622 грн.
За висновками акта перевірки при визначенні приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах позивачем безпідставно занижено приріст балансової вартості запасів в 3 та 4 кварталах 2004 року на суму 117300,00 грн.
Крім того за даними обліку позивача по рах.63.2 «Розрахунки з іноземними постачальниками» за позивачем станом на 01.04.2006 рахується кредиторська заборгованість перед фірмою «Авентіс Кроп Саєнс» за поставлений за контрактом №2 GGW 1503/1 від 15.03.2001 товар, поставка якого здійснена у 2001 році. У зв'язку з закінченням терміну позовної давності зазначена заборгованість набула статусу безповоротної фінансової допомоги та підлягала включенню до валового доходу в 1 кварталі 2006 року в сумі 53134 грн.
При перевірці представлених позивачем документів на придбання ТМЦ за 2004 рік встановлено, з врахуванням проведеного позивачем самостійного коригування валових витрат у 4 кварталі 2004 року, завищення валових витрат за 3 квартал 2004 року на 45600 грн.
Встановлено неправомірне віднесення до складу валових витрат у 1 кварталі 2005 року витрат на суму 141208,00 грн., а саме вартість послуг по забезпеченню транспортування та супроводження вантажів та послуг, які не підтверджені первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
При перевірці правильності визначення суми амортизації відповідачем встановлено завищення суми амортизаційних відрахувань 3 квартал 2004 року на 9100 грн., оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» (1344-15) було обмежено дію п.8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» дозволивши застосування підвищених ставок амортизації лише для витрат здійснених платником податку після 01.01.2004 у зв'язку з придбанням нових основних фондів групи 1, 2, 3 які раніше не були в експлуатації, а також витрат на поліпшення зазначених новопридбаних основних фондів, понесених платником податку після 01.01.2004.
На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0001842320/0/18569/10/23-0 від 18.08.2006, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 156622,00 грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція в сумі 78311,00 грн.
За результатами апеляційного оскарження прийнято податкове повідомлення-рішення №5961/10/23-2/4 від 05.06.2007, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 131095,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 65547,50 грн.
Відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.
Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що при визначенні приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах позивачем занижено приріст балансової вартості запасів в 3 та 4 кварталі на загальну суму 117300,00 грн. Згідно наданих позивачем оборотно-сальдових відомостей залишок ТМЦ станом на 01.10.2004 становить 10693900 грн., станом на 01.01.2005 -9766510 грн., а згідно Декларації по податку на прибуток за 9 місяців 2004 року, 2004 рік, Додатку К1/1 Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів, залишок ТМЦ станом на 01.10.2004 становить 10564000 грн., станом на 01.01.2005 - 9542600 грн.
Позивачем не заперечується той факт, що ним неправильно задекларовані залишки ТМЦ на кінець звітного періоду, однак вважає, що оскільки облік приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів ведеться наростаючим підсумком з початку календарного року, завищення чи заниження приросту (убутку ) балансової вартості запасів в період, в якому зроблена помилка, буде рівне від'ємному значенню такого завищення чи заниження в наступному звітному періоді.
Порядок виправлення самостійно виявлених помилок встановлено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (2181-14) , Наказом ДПА України «Про затвердження Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств».
За відсутності доказів, які б підтверджували те, що платником усувались допущені помилки, висновки судів попередніх інстанцій про правильність висновків відповідача щодо заниження позивачем суми скоригованого валового доходу за період, що перевірявся на загальну суму 117300,00 грн. є правильними, в цій частині рішення судів попередніх інстанцій не оскаржуються.
Щодо заниження позивачем суми валових витрат в розмірі 186808,00 грн. у зв'язку з віднесенням до валових витрат витрат, які не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими документами, то судами попередніх інстанцій встановлено, що такі висновки відповідача спростовуються довідкою №137/26-0/20832731 від 15.03.2005 про результатами перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства під час декларування в податковій звітності валових витрат за період з 01.04.2001 по 01.04.2003, якою підтверджено валові витрати позивача а в розмірі 1780300,00 грн., які не були включені до складу валових витрат, у зв'язку з чим були задекларовані позивачем у Декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2005 року, шляхом збільшення суми валових витрат на суму розбіжностей визначену податковим органом.
Крім того, віднесення позивачем до складу валових витрат у 1 кв.2005 року витрат в сумі 141208,00 грн., які пов'язані з наданням послуг по забезпеченню транспортування та супроводження вантажів та послуг за договором №95-Є укладеним з ТОВ «СГС Транспортна логістика», підтверджується наявними первинними документами, а саме актами виконаних робіт (послуг), CMR, заявками на перевезення вантажу, довідками повіреного про фактичні витрати на транспортування та розмір винагороди, рахунками на оплату, товарно-транспортними накладними та податковими накладними виписаними ТОВ «СГС Транспортна Логістика», які підтверджують надання транспортно-експедиційних послуг по Україні та за кордоном.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються, відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що надані на підтвердження виконання договору №95-Є з ТОВ «СГС Транспортна логістика» документи відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та є підставою для формування валових витрат. Такі висновки судів попередніх інстанцій узгоджуються з висновком судово-економічної експертизи №3681.
Відповідно до п. 8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): група 1- 2 відсотки, група 2 - 10 відсотків, група 3 - 6 відсотків, група 4 - 15 відсотків.
Платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують норм, визначених цим підпунктом.
Відповідно до п. 45 ст. 80 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік» з метою покриття ризиків втрат бюджету, пов'язаних з проведенням податкової реформи, та досягнення реальності і збалансованості державного та місцевих бюджетів зупинено на 2004 рік дію підвищених норм амортизації, встановлених Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для основних фондів групи 1, 2, 3, крім дії цих норм до амортизації витрат, здійснених платником податку після 1 січня 2004 року у зв'язку з придбанням (виготовленням) нових основних фондів групи 1, 2, 3, які використовуються у виробничій діяльності платника податку та які раніше не були в експлуатації, а також витрат на поліпшення зазначених новопридбаних (виготовлених) основних фондів, понесених платником податку після 1 січня 2004 року.
Відповідно до п. 1 Перехідних положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (334/94-ВР) дане обмеження щодо застосування нових норм амортизації
застосовується і у 2005 та 2006 р.р. У зв'язку із внесенням змін до закону, суб'єкти господарювання зобов'язані застосовувати нові норми нарахування амортизації з моменту введення змін в дію.
З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій щодо правомірності висновків відповідача про завищення позивачем амортизаційних відрахувань за період з 01.10.2004 по 31.12.2005 у розмірі 269248,00 грн., у тому числі за 3 кв. 2004 року на 34030,00 грн., 4 кв. 2004 року на 42413,00 грн., 1 кв. 2005 року на 41203,00 грн., 2 кв. 2005 року на 40329,00 грн., 3 кв. 2005 року на 37590,00 грн., 4 кв. 2005 року на 36875,00 грн., 1 кв. 2006 року на 36799,00 грн. здійснені з правильним застосуванням норм матеріального права.
За таких обставин, судова колегія доходить висновку, що рішення суду першої та апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, підстав для їх скасування з мотивів викладених в касаційній скарзі немає.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області від 09-10.09.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2010 -без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.
Головуючий
Судді
Л.В.Ланченко
О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук