Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Голяшкін О.В., Гашицький О.В., Стрелець Т.Г., Мороз В.Ф., Логвиненко А.О.,

перевіривши заяву Державної фінансової інспекції в Донецькій області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 листопада 2012 року у справі №К/9991/84403/11, К/9991/86957/11, К/9991/90062/11 за позовом Державного підприємства «Макіїввугілля» до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про скасування вимоги, -

Державна фінансова інспекція в Донецькій області звернулася із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 листопада 2012 року у даній справі з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих же норм матеріального права. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на постанови Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2012 року №К/9991/1279/12, від 06 березня 2012 року №К/9991/765/11, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14 липня 2011 року №К/9991/13171/11, а також на постанову Верховного Суду України від 13 листопада 2012 року.

Відповідно до положень п.1 ст. 237 КАС України заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Під неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права необхідно розуміти, зокрема: різне тлумачення змісту і сутності правових норм, на підставі якого зроблено висновок про різний зміст суб'єктивних прав і обов'язків учасників відповідних правовідносин, у тому числі про наявність та обсяг прав і/або обов'язків осіб, які беруть участь у справі; різне застосування правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням ієрархії цих правових норм, а також дії норм у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню; різне визначення предмета регулювання правових норм, зокрема застосування різних правових норм для регулювання одних і тих самих відносин або поширення дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосування цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню; різне застосування правил аналогії права чи закону в подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 листопада 2012 року, про перегляд якої ставиться питання, залишено без змін постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2011 року в частині, залишеній без змін постановою суду апеляційної інстанції.

Зі змісту ухвали вбачається, що визнаючи протиправною та скасовуючи вимогу КРУ в Донецькій області в частині оскаржуваних положень, суди попередніх інстанцій, з чим погодився і суд касаційної інстанції, виходили із того, що відповідач діяв не на підставі і не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Постановами Вищого адміністративного суду України від 15 травня 2012 року №К/9991/1279/12, від 06 березня 2012 року №К/9991/765/11 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 липня 2011 року №К/9991/13171/11, на які посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування норм матеріального права, у справах прийняті рішення про відмову у задоволенні позовів про скасуванні вимог КРУ з підстав недоведеності та необґрунтованості позовних вимог.

Із доданих до заяви копій судових рішень вбачається, що підстави позовних вимог та встановлені судами фактичні обставини у вказаних справах є різними, тому відсутні підстави вважати, що судами касаційної інстанції зроблені протилежні висновки щодо позовних вимог внаслідок неоднакового застосування одних і тих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Що стосується посилання заявника на постанову Верховного Суду України від 13 листопада 2012 року, то у відповідності зі ст. 237 КАС України, до рішень, на підставі яких може бути здійснений перегляд в порядку глави 3 розділу IV КАС України (2747-15) , належать лише рішення судів касаційних інстанції.

Зважаючи на викладене, підстави для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України відсутні.

Керуючись статтями 237, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Відмовити в допуску до провадження заяви Державної фінансової інспекції в Донецькій області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 15 листопада 2012 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.