Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бившева Л.І., Маринчак Н.Є.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі -ДПІ)

на постанову окружного адміністративного суду від 28.10.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2011

у справі № 2а-7435/10/2670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Колорит" (далі -Товариство)

до ДПІ

про скасування рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2011, позов задоволено; скасовано рішення ДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.04.2010 № 0008322340 з мотивів незаконного притягнення позивача до відповідальності у вигляді оспорюваного штрафу за порушення правил оприбуткування готівки.

На вказані судові рішення ДПІ подано касаційну скаргу, в якій заявник просить їх скасувати та задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосування судами пунктів 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного Банку України від 15.12.2004 № 637 (z0040-05) (далі -Положення), та абзацу третього статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що ДПІ було проведено перевірку належного позивачеві магазину за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, оформлену актом від 19.03.2010. У вказаному акті зафіксовано неоприбуткування Товариством готівкових коштів у сумі 30 011 грн., що стало підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 150 055 грн. за порушення пункту 2.6 Положення.

При цьому, як з'ясували суди, податкова інспекція кваліфікувала як неоприбутковану виручку суму коштів, помилково оформлену продавцем позивача операцією «службове внесення», замість операції «службова видача». З метою скасування помилково проведеної через РРО операції на суму 30 016 грн. було здійснено за допомогою операції «службове вилучення»з оформленням акта від 19.03.2010 про скасування помилково проведеної через РРО суми.

Суди об'єктивно зазначили, що наведені дії позивача цілком відповідають вимогам чинного законодавства.

Адже згідно з пунктом 4.7 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614 (z0105-01) , реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача". Забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції "сторно".

Відповідно до пункту 4.8 цього ж Порядку якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити: дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги). Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії СПД і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у СПД бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.

З огляду на наведені приписи законодавства слід погодитися з висновком судів про відсутність підстав для кваліфікації помилково проведеної Товариством через РРО суми як виручку, що не була оприбуткована в порядку, встановленому пунктом 2.6 Положення, та, відповідно, про обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, здійснена судами правова оцінка фактичних даних зі спору відповідає вимогам чинного податкового законодавства та обставинам справи, встановленим на підставі правильної та об'єктивної оцінки наявних у справі доказів. А відтак процесуальні підстави для скасування оскаржуваних рішень зі спору відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва відхилити, а постанову окружного адміністративного суду від 28.10.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.01.2011 у справі № 2а-7435/10/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.