Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Бим М.Є., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області на постанову Свердловського міського суду Луганської області від 29 листопада 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року у справі № 2а-2940/10/1226 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про перерахунок пенсії,-

У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області, в якому просив визнати незаконними дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії за віком з 01.10.2010 р. відповідно вимог ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням середньої заробітної плати на одну застраховану особу за 2009 рік в розмірі 1650,43 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що у 2010 р. він звернувся із заявою до відповідача про перерахунок пенсії за віком, як працюючому пенсіонеру, на підставі ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В порушення законодавства при проведенні перерахунку пенсії управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області застосувало розмір середньої заробітної плати працівників, в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік, а не за попередній 2009 р., що передує року звернення, як передбачено законом.

Постановою Свердловського міського суду Луганської області від 29 листопада 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року, позов задоволений. Визнані дії незаконними та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2010 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсії за 2009 рік в розмірі 1650,43 грн..

Не погоджуючись рішеннями судів першої та апеляційної інстанції управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволення позову.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та продовжував працювати. ОСОБА_1 у жовтні 2010 року звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії, як працюючому пенсіонеру, згідно ст. 40,ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". На його звернення щодо розміру перерахунку пенсії відповідач повідомив, що при перерахунку пенсії для розрахунку заробітку, з якого обчислюється пенсія, була застосована середня заробітна плата працівників в середньому на одну застраховану особу за 2007 р. Позивач вважає, що відповідач при перерахунку пенсії повинен застосовувати середню заробітну плату працівників в середньому на одну застраховану особу за 2009 рік.

Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги щодо перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 р., послалися на ті обставини, що відповідно ч.2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для визначення заробітної плати для обчислення береться середня заробітна плата працівників в середньому на одну застраховану особу за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, тому при перерахунку пенсії відповідач повинен застосовувати показник середньої заробітної плати за 2009 р., що передує року звернення позивача про перерахунок пенсії, з урахуванням часу встановлення вказаного показника.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з вищенаведеним висновком судів першої та апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо дій відповідача при перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру та застосування показника середньої заробітної плати працівників відповідно ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам, у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється пунктом 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями) (далі по тексту -Закон № 1058). Вказана норма закону передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.

Наведена редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом "б" підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року (107-17) № 107-6 визнаних такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) .

Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Аналізуючи відновлену (діючу) норму абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону № 1058 перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Відповідно до частини 2 статті 40 Закону № 1058 одним з показників, який враховується в формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії є середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення не за перерахунком, а за призначенням пенсії. При цьому колегія суддів зазначає, що термін "обчислення пенсії" у правовому розумінні тотожний терміну "призначення пенсії", а не перерахунку.

Виходячи з наведеного при перерахунку пенсії не підлягає врахуванню показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для призначення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, у зв'язку з визнанням даних змін до Закону неконституційними, оскільки приписами Закону №1058 (1058-15) в редакції чинній з 22 травня 2008 року, застосування такого показника при перерахунку пенсії не передбачене.

Правове розуміння понять "середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України" та "показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії" є різними правовими категоріями.

Згідно змісту вищенаведених норм законів правила частини першої статті 40 Закону № 1058 при перерахунку пенсії застосовуються з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід), а частина 2 цієї ж статті передбачає формулу для обчислення, а не перерахунку пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.

Виходячи з наведеного середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до ч.2 ст.40 Закону 1058 і є величиною постійною не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії. Тобто під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходи) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії.

Враховуючи наведене правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 р. відсутні, показник середньої заробітної плати застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції прийшли до помилкових висновків про наявність підстав задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем за заявою позивача був проведений перерахунок пенсії відповідно діючого законодавства. Позивачем не заперечується, що відповідачем був проведений перерахунок пенсії за його заявою.

З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин в заявленому позові необхідно відмовити з підстав його необґрунтованості.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні рішень порушені норми матеріального та процесуального права, касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню із скасуванням рішень судів першої та апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновків, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції при ухваленні судових рішень порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованих рішень, які підлягають скасуванню з винесенням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог за їх необґрунтованістю та безпідставністю в повному обсязі, виходячи з вищенаведеного.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області задовольнити.

Постанову Свердловського міського суду Луганської області від 29 листопада 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення.

У позові ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про перерахунок пенсії з урахуванням середньої заробітної плати на одну застраховану особу за 2009 рік відмовити.

постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.