2270/7431/11 Про скасування податкового повідомлення-рішення з питань достовірності виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ - 13.11.2012 Прийняття

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2011р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято у справі нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Шепетівської ОДПІ Хмельницької області №0000372300 від 20.05.2011р.; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в сумі 05,10грн.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 липня 2011р.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «Подільський господар-2004» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Подільський господар-2004»з питань достовірності виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ звітного періоду за грудень 2010р., про що складено акт №196/23/32678236 від 28.02.2011р.

Зазначеною перевіркою було підтверджено відображене позивачем у декларації за грудень місяць 2010р. достовірність виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ звітного періоду в сумі 1536789грн. за грудень 2010р.

В подальшому, відповідачем проведено перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Подільський господар-2004»з питань достовірності документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Сварог Агробуд», а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку за грудень 2010р., про що складено акт від 28.04.2011р. №563/23/32678236.

Висновками цієї перевірки вказано на в порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п7.4.4, п.п7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми податкового кредиту за грудень 2010р. за рахунок безпідставного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних, виданих ТОВ «Сварог-Агробуд»по операціях, які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємств (придбання будівельних матеріалів та надання послуг у виробництві), що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 387850,00грн.

При цьому, в ході перевірки було використано дані результатів проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Сварог-Агробуд»з питань достовірності задекларованих показників податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010р., відомостей акту Острозького відділення Здолбунівської ОДПІ від 16.03.2011р. №081/23-33261865 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТОРРА»та відомостей наданих ДПІ у Шевченківському районі м. Львова стосовно перевірки ТОВ «ВТ-ТЕХБУД». Із вказаної інформації відповідач дійшов висновку, що позивач, який отримував від ТОВ «Сварог Агробуд»товари і будівельні роботи із залученням субпідрядників: ТОВ «ТОРРА»та ТОВ «ВТ-ТЕЗБУД»є вигодонабувачем товару/будівельних робіт, оскільки ТОВ «Сварог Агробуд» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних із наданням податкової вигоди третім особам в грудні 2010р. на загальну суму 18156975,69грн., в т.ч. ПДВ - 3026162,62грн.

А саме, в ході перевірки податковий орган дійшов висновку щодо відсутності у позивача під час проведення перевірки документальних доказів з постачання будівельних товарів, а саме: договорів про надання транспортних послуг, товарно-транспортних накладних, дорожніх листів, довіреностей на одержання товару від ТОВ «ТОРРА»та ТОВ «ВТ-ТЕХБУД». Тобто, відповідач стверджує, що в даному випадку останні не здійснювали реальної діяльності з ТОВ «Сварог-Агробуд», а тому у ТОВ «Сварог-Агробуд»відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст.ст. 3 та 4 Закону України «Про податок на додану вартість». До того ж, відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки встановлено факт проведення транзитних потоків, спрямованих на здійснення операцій надання додаткового вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання.

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.05.2011р. №00000372300 про донарахування позивачеві податку на додану вартість на загальну суму 484812,50грн., у т.ч. за основним платежем - 387850,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 96962,50грн.

Так, за змістом Податкового кодексу України, документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок регламентується ст. 78 Податкового Кодексу України, зі змісту якої вбачається, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною позаплановою виїзною перевіркою, в розумінні положень п. 78.1 вказаної статті, вважається перевірка, яка здійснюється виключно за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим пунктом.

При цьому, підставою для проведення податковим органом перевірки позивача в даному випадку було визначено п.п..78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України - факт виявлення можливості порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, в разі не надання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 78.4. ст.78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки, встановлено статтями 83, 85 ПК України.

Відповідно до приписів п.83.1.ст 83 ПК України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Пунктом 85.2. ст.85 ПК України передбачений обов'язок платника податків надавати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Як вбачається зі змісту акту перевірки №563/23/32678236, перевіряючими були досліджені договори будівельного субпідряду, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт, підсумкова відомість ресурсів, реєстр отриманих та виданих податкових накладних, податкові накладні, оборотно-сальдові відомості по рахунках 361, 621,631 та інші. Зауважень щодо повноти надання та правильності оформлення первинних бухгалтерських документів перевіркою не встановлено.

Між тим, в акті відповідач посилається на положення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (996-14) , у відповідності до яких господарська операція визначена як дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Стверджуючи на підставі викладеного, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку, відповідач зазначає, що норма Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (996-14) кореспондується з нормами Податкового кодексу України, зокрема п. 138.2 ст. 138 ПК України, де визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ ПК України. При цьому, відповідно до п.п.139.1.9 п. 139.1 цього Кодексу (2755-17) , не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обігу та нарахування податку.

Проте в акті перевірки від 28.04.2011р. вказано, що позивачем не було надано перевіряючим документальних доказів постачання будівельних товарів, а саме: договорів про надання транспортних послуг, товарно-транспортних накладних, дорожніх листів, довіреностей на одержання товару від контрагентів ТОВ «Сварог Агробуд», що у своїй сукупності позбавляє можливості платника податків віднести здійснені ним на постачання будівельних товарів витрати до складу валових витрат.

Натомість, під час судового розгляду справи встановлено, що позивачем до матеріалів справи надані всі первинні документи на підтвердження виконання господарських операцій, зокрема видаткові та податкові накладні, які мають всі необхідні реквізити первинного документу бухгалтерського обліку, обов'язковість яких встановлена ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні»та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88 від 24.05.1995р. (z0168-95)

Відповідач також в акті перевірки стверджує про наявність у позивача документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» (168/97-ВР) є необхідними для формування податкового кредиту, однак робить висновок що це не є безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту. На думку податкового органу товарність усіх вказаних операцій пов'язаних з рухом товару, зокрема транспортуванням, не підтверджена позивачем належними первинними документами, а саме, товарно-транспортними накладними.

Разом з тим, відповідно до приписів п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В свою чергу, згідно з абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону вбачається, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» (334/94-ВР) ставить в залежність включення сум валових витрат лише з їх підтвердженням відповідними документами.

Єдиною умовою не включення до складу валових витрат згідно п.п. 5.3.9 цього Закону (334/94-ВР) є не підтвердження будь-яких витрат відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами. Жодних інших підстав Закон не передбачає.

Згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України №88 від 24.05.1995р. (z0168-95) , первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортну накладну, затверджено спільним наказом Мінтранспорту України, Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995р. №488/346 (v0488361-95) і введено в дію з 01.01.1996р. Відповідно до п. 2 зазначеного наказу ведення зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Отже, товарно-транспортна накладна відноситься лише до основної первинної транспортної документації.

Враховуючи зазначене, у разі відсутності первинної транспортної документації, що підтверджує отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, платник податку не має підстав відносити витрати по отриманню послуг з перевезення вантажів до складу валових витрат.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що податковий орган виключив зі складу валових витрат позивача не вартість придбаних транспортних послуг, які повинні бути підтверджені транспортною документацією, а вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до договору будівельного субпідряду №1/03-10/сп-2 від 01.07.2010 р., укладеного між позивачем (Замовник) та ВАТ «Шепетівська ПМК-181»(Генпідрядник) та ТОВ «Сварог-Агробуд»(Субпідрядник), останній зобов'язувався виконати роботи по будівництву молочно-тваринницького комплексу в с. Медведівка Шепетівського району Хмельницької області.

06.09.2010р. між тими самими сторонами було укладено договір будівельного субпідряду №15 про виконання робіт по реконструкції з добудовою молочного комплексу, що знаходиться на території Хролинської сільської ради поблизу с. Велика Медведівка Шепетівського району Хмельницької області.

06.08.2010р. між ТОВ «Подільський господар-2004»(Замовник) та ТОВ «Сварог Агробуд»(Підрядник) було укладено контракт по будівництву молочно-тваринницького комплексу у с. Лотівка Шепетівського району Хмельницької області.

01.12.2010р. було видано сертифікат відповідності №ХМ 001232, яким засвідчено відповідність закінченого будівництва об'єкта (Окремого пускового комплексу), а саме - реконструкцію молочно-товарного комплексу. Зазначений сертифікат був виданий на підставі «Акта готовності об'єкта до експлуатації».

Обставини виконання ТОВ «Сварог Агробуд»взятих на себе зобов'язань перед ТОВ «Подільський господар-2004» по вказаним договорам підтверджується в акті перевірки від 28.04.2011р. та відповідними податковими накладними №39 та №40 від 30.12.2010р. Стосовно повноти, об'єму та правильності оформлення первинних бухгалтерських документів, в т.ч. податкових накладних, податковий орган зауважень не зазначав.

Таким чином, наявні в матеріалах справи первинні документи, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік - обов'язків вид обліку, який ведеться підприємством (ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»), і податкова звітність ґрунтується саме на даних бухгалтерського обліку. Первинні документи, в даному випадку, надано на підтвердження всіх господарських операцій, кожна з яких свідчить про їх реальність.

Отже, висновок податкового органу щодо недійсності правочинів, не обґрунтовано фактичними обставинами та базується виключно на аналізі відповідних норм Цивільного кодексу України (435-15) . При цьому, акт не містить посилань на відсутність тих чи інших документів, які б свідчили про відображення позивачем у податковому обліку господарських операцій за відсутності для цього правових підстав.

Слід також погодитись із висновками суду апеляційної інстанції, що під час проведення перевірки позивача податковим органом було порушено п. п.75.1.2 и.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, відповідно до якого документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів. Всупереч зазначеної норми, перевіряючими взято до уваги тільки дані щодо результатів проведення позапланової невиїзної документальної перевірки контрагента позивача - ТОВ «Сварог-Агробуд»з питань достовірності задекларованих показників податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010р., відомості акту Острозького відділення Здолбунівської ОДПІ від 16.03.2011р. №081/23-33261865 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТОРРА»та відомості надані ДПІ у Шевченківському районі м. Львова стосовно перевірки ТОВ «ВТ-ТЕХБУД».

Згідно за приписами п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з п.п.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Враховуючи викладене, позивач мав всі підстави для віднесення витрат по цим угодам до валових витрат, а також на формування податкового кредиту.

Натомість, відповідач не виконав обов'язок щодо доказування правомірності своїх рішень на предмет їх відповідності критеріям, що визначені в ч. 3 ст. 2 КАС України, а доводи відповідача щодо порушень податкової дисципліни, вчинених контрагентом платника податку, не є підставою для визначення позивачеві оспорюваних податкових зобов'язань.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судом апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.