ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"24" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/29105/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Весельської Т.Ф.,
Загороднього А.Ф.,
Ситникова О.Ф.,
провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі міста Суми про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2010 року ОСОБА_4 пред'явила в суді позов до Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі міста Суми (далі -УПФ) про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.
Зазначила, що перебуває на обліку в УПФ, отримує пенсію за віком та продовжує працювати, у зв'язку з чим, відповідно до положень статей 40, 42 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV (1058-15) ) при здійсненні перерахунку пенсії їй, як працюючому пенсіонеру, має бути враховано показник середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Посилаючись на наведені обставини, просила визнати дії УПФ протиправними та зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії, виходячи з показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік.
Постановою Ковпаківського районного суду міста Суми від 22 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено. Визнано дії УПФ протиправними, зобов'язано здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 1 січня 2010 року із застосуванням показника заробітної плати за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 2009 рік.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року постанову суду першої інстанції скасовано, а в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_4 посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухваленого ним рішення та залишення в силі постанови суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 отримує пенсію за віком і продовжує працювати. 12 січня 2010 року вона звернулась до УПФ із заявою про перерахунок пенсії, яку їй і було перераховано з 1 січня 2010 року, однак, із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що для визначення заробітної плати для обчислення береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, а тому при перерахунку пенсії відповідач повинен застосовувати показник середньої заробітної плати за 2009 рік, що передує року звернення позивача про перерахунок пенсії.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові послався на те, що перерахунок пенсії на час спірних правовідносин проводиться відповідно статей 42, 40 Закону № 1058-IV, згідно яких показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, застосовується при призначенні пенсії, а не при перерахунку пенсії.
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Вказана редакція зазначеної норми існує після визнаних такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) змін, внесених підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-6 (107-17) .
Відтак, скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього Закону (1058-15) враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
З аналізу відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини четвертої статті 42 Закону № 1058 випливає, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Частиною другою статті 40 Закону № 1058 передбачено, що одним з показників, який враховується в формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії є середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення не за перерахунком, а за призначенням пенсії. При цьому колегія суддів зазначає, що термін «обчислення пенсії»у правовому розумінні тотожний терміну «призначення пенсії», а не перерахунку.
Виходячи з наведеного при перерахунку пенсії не підлягає врахуванню показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону (1058-15) враховується для призначення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, у зв'язку з визнанням даних змін до Закону (1058-15) неконституційними, оскільки приписами Закону №1058 (1058-15) в редакції, чинній з 22 травня 2008 року, застосування такого показника при перерахунку пенсії не передбачене.
Крім того, правове розуміння понять «середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України»та «показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії», є різними правовими категоріями.
З аналізу наведених норм слідує, що правила частини першої статті 40 Закону № 1058 при перерахунку пенсії застосовуються з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід), а частина друга цієї ж статті передбачає формулу для обчислення, а не перерахунку пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.
Отже, середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії, відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058 і є величиною постійною не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.
При цьому, підпунктом 3 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 (530-2008-п) «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Втім, з урахуванням пріоритетності законів над підзаконними актами, зазначена норма, яка має нижчу юридичну силу, не підлягає застосуванню, так як Законом № 1058 (1058-15) показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону (1058-15) враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, не передбачений, а тому не підлягає врахуванню при перерахунку пенсії.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судове рішення апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та оскарженню не підлягає.
Судді Т.Ф.Весельська А.Ф.Загородній О.Ф.Ситников