Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги ОСОБА_3 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 3.08.2011р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012р. у справі

за позовом ОСОБА_3

до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

з участю третьої особи без самостійних вимог -прокуратура м. Києва

про зобов'язання провести перерахунок пенсії, -

14.06.2011р. до суду надійшов позов ОСОБА_3 про визнання незаконними дій головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі Пенсійний фонд) щодо недоплати підвищення пенсії та про стягнення з відповідача 38360,25грн. матеріальної шкоди.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 3.08.2011р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012р., в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та «ухвалити нове судове рішення відповідно до судової практики ВАС України від 18.08.2010р. № К-15047/09». При цьому, скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про безпідставність позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон N3551-XII) учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вказана редакція Закону (3551-12) набула чинності з 1.01.2006р.

На час звернення позивача до суду зміни до Закону N3551-XII (3551-12) не визнано неконституційними, отже, дії відповідача при визначенні розміру пенсії з урахуванням приписів чинного законодавства були здійснені у відповідності до вимог закону, що унеможливлює задоволення позову про визнання їх протиправними.

Доводи позивача зводяться до того, що суди попередніх інстанцій повинні були зупинити провадження у справі та ініціювати звернення до Конституційного Суду України щодо визнання неконституційними змін до Закону N3551-XII (3551-12) , які набули чинності з 1.01.2006р.

Вказані посилання є помилковими, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.5 ст. 9 КАС України у разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України (254к/96-ВР) , вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акту.

З огляду на роз'яснення, що містяться у Рішенні Конституційного Суду України від 26.12.2011р. № 20-рп/2011 (v020p710-11) , суди попередніх інстанцій не мали підстав сумніватися у конституційності змін, внесених до Закону N3551-XII (3551-12) у 2005р.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Деснянського районного суду м. Києва від 3.08.2011р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235- 244 КАС України.