колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді: Юрченка В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г.,

розглянувши в порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про перерахунок пенсії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 7 листопада 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2009 року,

У серпні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вийшла на пенсію за віком з жовтня 1994 року і з цього часу не працює. З червня 2002 року позивач отримує пенсію наукового працівника, яка була обрахована їй із заробітної плати, одержаної за період роботи з 1 жовтня 1989 року по 30 вересня 1994 року, тобто 60 календарних місяців підряд. Загальний трудовий стаж ОСОБА_1 становить 40 років 18 днів, з яких науковий стаж - 19 років 11 місяців 21 день. З 1 січня 2007 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»від 22 вересня 2006 року № 190-V (190-16) , яким статтю 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 року № 1977-ХІІ викладено у новій редакції. Зокрема, відповідно до частин 6, 7 статті 24 Закону № 1977-ХІІ за вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості наукового стажу; у всіх випадках період, за який враховується заробітна плата, з урахуванням виключення, передбаченого цим Законом (1977-12) , не може бути меншим ніж 60 календарних місяців. Частина 24 статті 24 Закону № 1977-ХІІ передбачає, що право на призначення пенсії відповідно до цього Закону (1977-12) поширюється на всіх осіб, які вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом (1977-12) . На підставі зазначених змін чинного законодавства позивач 14 березня 2007 року звернулася до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова із заявою про перерахунок пенсії, на що отримала відмову. Просила зобов'язати відповідача перерахувати позивачу пенсію наукового працівника з часу подання її заяви, виключивши з періоду з 1 жовтня 1989 року по 30 вересня 1994 року (період 60 календарних місяців підряд, за який враховувалася заробітна плата при обчисленні пенсії) період 23 календарні місяці підряд, а саме з 1 грудня 1990 року по 31 жовтня 1992 року, а заробітну плату за 37 місяців за періоди з 1 жовтня 1989 року по 30 листопада 1990 року та з 1 листопада 1992 року по 30 вересня 1994 року використати для перерахунку пенсії.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 7 листопада 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2009 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 7 листопада 2007 року -без змін.

Вказуючи на допущені, на думку ОСОБА_1, судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових рішень, позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (1977-12) .

Частини 5 -7 статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 року № 1977-ХІІ (в редакції Закону від 22 вересня 2006 року № 190-V (190-16) ) передбачають наступні положення.

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата наукового працівника за основним місцем роботи за будь-які 60 календарних місяців наукового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв та за весь період наукового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості наукового стажу.

У всіх випадках період, за який враховується заробітна плата, з урахуванням виключення, передбаченого цим Законом (1977-12) , не може бути меншим ніж 60 календарних місяців.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки ОСОБА_1 призначена пенсія наукового працівника від сум заробітної плати наукового працівника за 60 календарних місяців наукового стажу підряд, що мав місце до 2000 року, та позивач не має наукового стажу після 1 липня 2000 року.

Колегія суддів не може прийняти доводи касаційної скарги позивача про те, що, на її думку, частина 7 статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» встановлює мінімальний період у 60 календарних місяців, з якого можна зробити виключення (23 місяці підряд, що становить 10 відсотків наукового стажу), що дає позивачу право на перерахунок пенсії, зробивши зазначене виключення. При такому розумінні положення частина 7 статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» відсутність у позивача стажу після 1 липня 2000 року значення не має.

Частина 5 статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачає два випадки обчислення пенсії наукового працівника, а саме: із урахуванням заробітної плати за будь-які 60 календарних місяців наукового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв, а також із урахуванням заробітної плати за весь період наукового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Положення частини 6 статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» може бути застосоване у випадку обчислення пенсії наукового працівника з урахуванням заробітної плати наукового працівника за основним місцем роботи за весь період наукового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Тобто особа, яка звернулася за пенсією, має право вибору на виключення з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, періоду до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості наукового стажу, або на урахування заробітної плати за весь період наукового стажу починаючи з 1 липня 2000 року без зазначеного виключення.

Положення частини 7 статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», яка передбачає, що у всіх випадках період, за який враховується заробітна плата, з урахуванням виключення, передбаченого цим Законом (1977-12) , не може бути меншим ніж 60 календарних місяців, означає наступне. Період, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, не може бути меншим ніж 60 календарних місяців як у випадку, коли особа, яка звернулася за пенсією, скористалася своїм правом на виключення з періоду, за який враховується заробітна плата, періоду не більше ніж 10 відсотків тривалості наукового стажу, так і у випадку, коли особі було обраховано пенсію за весь період наукового стажу починаючи з 1 липня 2000 року без зазначеного виключення.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 7 листопада 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2009 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.