Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого -судді Леонтович К.Г.,

суддів: Калашнікової О.В., Сіроша М.В.,

секретаря -Наумця О.В.,

за участю фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 5 липня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року у справі № 2а-6274/11/2670 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання нечинною вимоги, -

У травні 2011 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, в якому просив визнати нечинною вимогу №Ф-591 про сплату 632,46 грн. боргу зі сплати страхових внесків.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 5 липня 2011 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року апеляційна скарга повернута з підстав пропуску процесуального строку.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Як встановлено колегію суддів постанова окружного адміністративного суду м. Києва від 5 липня 2011 року була складена в повному обсязі 11.07.2011 р. Копія постанови отримана фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 18.07.2011 р., що підтверджується написом на зворотній стороні судового рішення.

Таким чином, строк апеляційного оскарження закінчується 29.07.2011 р.

Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції помилково послався на ту обставину, що апеляційна скарга надійшла 25.07.2011 р., оскільки в даному випадку строк апеляційного оскарження не закінчився.

Крім того, апеляційна скарга датована 21.07.2011 р., а в матеріалах справи відсутній конверт, яким була направлена апеляційна скарга. Натомість заявником надана суду копія квитанції про направлення апеляційної скарги поштовим відправленням 21.07.2011 р., тобто у встановлений законом строк.

Також, помилковим є посилання в рішенні апеляційного суду на відсутність клопотання про поновлення процесуального строку, оскільки в апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про повернення апеляційної скарги, оскільки апеляційна скарга подана в межах процесуального строку.

Постанова окружного адміністративного суду м. Києва від 5 липня 2011 року не переглядалася Вищим адміністративним судом України, оскільки вона не була переглянута в апеляційному порядку.

При встановленні наведених фактів судом апеляційної інстанції порушені норми процесуального права, які призвели до необґрунтованого прийняття судового рішення і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

За таких обставин доводи касаційної скарги спростовують висновки суду апеляційної інстанції, тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням ухвали суду апеляційної інстанції та направленням справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.