Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року

по справі № 2а-14493/10/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства «Електромашина»(надалі -ПАТ «Електромашина»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (надалі -СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові)

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ПАТ «Електромашина»звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, в якому поставлено питання про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.01.2011р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011р., позовні вимоги задоволено. Скасовано податкові повідомлення рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові №0000310840/0 від 17.09.2010р. та №0000310840/1 від 08.10.2010р.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення ними норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали адміністративної справи, колегія суддів прийшла до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом було проведено невиїзну документальна перевірка ПАТ «Електромашина»з питань правомірності формування податкового кредиту на податок на додану вартість по правовим відносинам з ТОВ «Промгаз України»по податковим деклараціям з податку на додану вартість за січень 2010р., лютий 2010р., березень 2010р., квітень 2010р., травень 2010р. та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по деклараціям за березень 2010р., квітень 2010р., травень 2010р., за результатами якої було складено акт № 3298/40-028/0021-4868 від 08.09.2010р.

В згаданому акті, на думку податкового органу, встановлено порушення ПАТ «Електромашина»ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків та пп. 7.2.3. п.7.2 ст. 7, пп. 7.4.1. п.7.4 ст.7, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме:

- завищення суми податкового кредиту за січень 2010 року на суму 55253,59грн. (за рахунок неправомірного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ), що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за січень 2010 року - 55253,59 грн.;

- завищення суми податкового кредиту за лютий 2010р. на суму 43829,49 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за лютий 2010 року на 43829,49грн.(р.18/2, р.21 декларації); завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2010р. (рядок 25, 25.1 декларації за березень 2010р.) на 57249,00 грн.;

- завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за квітень 2010р. (рядок 25,25.1 декларації за квітень 2010р.) на 15000,00 грн., завищення залишку від'ємного значення рядки: 23, 23.2, 26) за травень 2010р. на 26833,00грн.(а.с.9-29)

На підставі зазначеного акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000310840/0 від 17.09.2010р., яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 72249,00 грн., в т.ч. по декларації за березень 2010р. - 57249,00 грн. та по декларації за квітень 2010р. -15000,00 грн. (а.с.8)

За результатами розгляду первинної скарги позивача СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові прийнято податкове повідомлення-рішення №0000310840/1 від 08.10.2010р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 72249,00 грн., в т.ч. по декларації за березень 2010 р. - 57249,00 грн., по декларації за квітень 2010 р. -15000,00 грн. (а.с.137).

Між ПАТ «Електромашина»та ТОВ «Промгаз України»укладено договір № 411/09 від 15.12.2009р. на постачання природного газу.(а.с.31-32)

Згідно додатку до договору № 411/09 від 15 грудня 2009 року, на 2010 рік передбачалися поставки газу в період з січня по грудень 2010 року в обсязі 540000м.куб. (а.с.33)

Виконання зазначеного договору підтверджується первинними документами: договором з ТОВ «Промгаз України»на постачання природного газу № 411/09 від 15.12.2009р.; актами приймання-передачі природного газу за січень 2010р. №117 від 31.01.2010р. в обсязі 132,058 тис. куб. м та лютий 2010р. № 285 від 28.02.2010р. в обсязі 104,754 тис. куб. м; податковими накладними №174 від 31.01.2010р. на суму 55253,59 грн. та №419 від 28.02.2010 року на суму 43829,49 грн.; виписками з банку, що підтверджують сплату за даним договором (а.с. 34,35.38,40,121 звор.,163,166 звор).

Крім того, на виконання п.п. 2.2.2. п. 2.2. Договору № 411/09 від 15.12.2009р., позивачем було укладено договір на транспортування природного газу з ВАТ по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз»та ДК «Укртрансгаз»№ 104 ТК від 05.01.2009р., а також додаткову угоду до зазначеного договору від 21.12. 2009р.(а.с.151-154)

Виконання договору № 104 ТК від 05.01.2009 року та додаткової угоди від 21.12.2009р. підтверджується актами виконаних робіт з транспортування газу від ВАТ по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз», ДК «Укртрансгаз»до позивача за січень 2010 року №104тк від 31.01.2010р.в обсязі 132,058 тис. куб. м та лютий 2010р. №104тк від 28.02.2010р. в обсязі 104,754 тис. м.куб.; актами приймання-передачі природного газу за січень 2010р. від 31.01.2010р. та за лютий від 28.02.2010р.; податковими накладними, виписаними ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України від 29.01.2010р. №293-01/16, від 28.12.2010 року № 398-02/16 та податковими накладними, виписаними ВАТ по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз»від 31.01.2010р. №10241, від 12.02.2010р. №22608, від 12.02.2010р. №22607 та платіжними документами, що свідчать про сплату зазначених послуг(а.с.36,39,155,158).

В ході перевірки фахівці податкового органу дійшли висновку про нікчемність правочину між ПАТ Електромашина" та ТОВ "Промгаз України", відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України та ст.ст. 203, 215, 228, 203 Цивільного Кодексу України.

Зазначене твердження було зроблене на підставі відсутності результатів зустрічних перевірок по ланцюгу постачання у другій ланці поставки товарів про підтвердження віднесених сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а також у зв'язку з неподанням податкових декларацій ТОВ «Рошесс», що є постачальником ТОВ «Метан +», який постачав продукцію ТОВ «Промгаз України», та встановлення розбіжностей між податковим кредитом ТОВ «Метан+»та податковими зобов'язаннями ТОВ «Рошесс».

Крім того в акті перевірки зазначено, що ПАТ «Електромашина»не мало наміру одержати економічний ефект за результатами підприємницької діяльності, а має намір одержати дохід лише виключно за рахунок відшкодування з бюджету ПДВ.

Однак, висновки, що зазначені в акті спростовуються тим, що на момент укладання та виконання угоди ПАТ «Електромашина»було належним чином зареєстровано в якості платника податку на додану вартість. Його постачальник, ТОВ «Промгаз України», був включений до ЄДРПО України, має ліцензію на постачання природного газу за нерегульованим тарифом серії АВ №331980, виданої Національною комісією регулювання електроенергетики України 27.12.2007р.(а.с.138,139,140,141).

Відповідно до підпункту 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно з п.п.7.5.1. п.7.5 ст.7 зазначеного Закону, вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Окрім того, відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до вимог п.п.7.2.6 п. 7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, позивач, уклавши договір з ТОВ «Промгаз України»на постачання природного газу №411/09 від 15.12.2009р., а також отримавши відповідні послуги (що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за січень 2010 року від 31.12.2010р. та лютий 2010 р. від 28.02.2010 р.), мав право згідно з п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на віднесення у січні - лютому 2010 року до складу податкового кредиту податку на додану вартість по податкових накладних №174 від 31.01.2010р. на суму 55253,59 грн., №419 від 28.02.2010р. на суму 43829,49 грн.

Відповідно до вимог п.п.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Таким чином, оскільки позивач по взаємовідносинах з ТОВ «Промгаз України»виступав як покупець товарів, висновки відповідача щодо порушення підприємством вимог п.п.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону є помилковими.

В акті перевірки зазначено, що розбіжностей між податковим кредитом ПАТ «Електромашина»та податковим зобов'язанням ТОВ «Промгаз України»не встановлено, а ненадання звітності та фактів несплати податкових зобов'язань з додатку на додану вартість також не виявлено.

Враховуючи викладене, висновок відповідача про фіктивність даного правочину є безпідставним.

Крім того, безпідставними також є висновки податкового органу про відсутність правових підстав для формування податкового кредиту підприємством позивача у зв'язку з неможливістю проведення перевірок ТОВ "Метан+" та його контрагента ТОВ "Рошесс" у зв'язку з відсутністю останніх за місцезнаходженням, оскільки, відповідно до ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Згідно зі ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Податковим органом не надано доказів стосовно внесення до Єдиного державного реєстру даних про відсутність ТОВ «Метан+»та ТОВ «Рошесс»за місцезнаходженням.

Крім того, відповідь Іванківської МДПІ у Київській області №300/7/23-027 від 17.07.2010р., на яку посилається відповідач, щодо неможливості здійснити перевірку у зв'язку з відсутністю ТОВ «Метан+»за місцезнаходженням, а також акт про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Метан+»та службові листи від 25.08.2010р. №1313/26-017 та від 29.05.2010 р. №791/26- 017, не є належними доказами на підтвердження відсутності за місцем знаходження ТОВ «Метан+»та ТОВ «Рошесс», оскільки лише відповідна інформація в ЄДРПОУ є належним доказом.

В розумінні норм Закону України «Про податок на додану вартість» (168/97-ВР) , ПАТ «Електромашина», ТОВ «Промгаз України», а також ТОВ «Метан+»та ТОВ «Рошесс»є окремими платниками податків, а тому вони несуть індивідуальну юридичну відповідальність за порушення щодо повноти та достовірності справляння ПДВ.

Підстави для притягнення ПАТ «Електромашина»до юридичної відповідальності за діяння, вчинені його контрагентом відсутні.

Листом ДПА України від 29.09.2010р. №20289/7/16-1617 (v2028225-10) «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними» визначено, що згідно Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. N 166 (z0250-97) , платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації з ПДВ. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Наявність же розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.

Необхідною умовою для визначення правомірності до відшкодування суми ПДВ відповідно до п.п.7.7.1., п.п.7.7.2 п. 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є факт сплати ПДВ платником податків постачальнику (постачальникам) товарів (послуг).

Згідно матеріалів справи, ПАТ «Електромашина»повністю проведено розрахунок з постачальником, ТОВ «Промгаз України», за угодою № 411/09 від 15.12.2009 р. по податкових накладних №174 від 31.01.2010 року на суму 55253,59 грн. та №419 від 28.02.2010 року на суму 43829,49 грн. (а.с.121,166,171,173,176).

Враховуючи вищенаведене, відповідачем не доведено правомірність, своїх дій, - відповідно прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.09.2010р. №0000310840/0 та від 08. 10 2010р. № 0000310840/1 суперечать нормам чинного законодавства.

Доводами касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовані.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові -залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.