Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Гордійчук М.П.,

Конюшка К.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою закритого акціонерного товариства "Харківське Дослідне Конструкторське Бюро Автоматики "Хімавтоматика" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2010 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова до закритого акціонерного товариства "Харківське Дослідне Конструкторське Бюро Автоматики "Хімавтоматика" про стягнення заборгованості,

Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова звернулось до суду з позовом до закритого акціонерного товариства "Харківське Дослідне Конструкторське Бюро Автоматики "Хімавтоматика" про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 4467,09 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що закритим акціонерним товариством "Харківське Дослідне Конструкторське Бюро Автоматики "Хімавтоматика" всупереч положенням пункту 2 розділу ХV "Перехідні положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , підпункту 6.1 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (z0064-04) , не відшкодовано у добровільному порядку фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених працівникам відповідача відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у розмірі 4467,09 грн. за вересень 2009 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2010 року, позов задоволено: стягнуто із закритого акціонерного товариства "Харківське Дослідне Конструкторське Бюро Автоматики "Хімавтоматика" заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за вересень 2009 року у розмірі 4467,09 грн.

У поданій касаційній скарзі закрите акціонерне товариство "Харківське Дослідне Конструкторське Бюро Автоматики "Хімавтоматика" із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, працівникам відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 призначено пенсію на пільгових умовах на підставі пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, складених щодо закритого акціонерного товариства "Харківське Дослідне Конструкторське Бюро Автоматики "Хімавтоматика", витрати на випалу та доставку пенсій вказаних працівникам складають 4467,09 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, із посиланням на обов'язок відповідача відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, виходив з обґрунтованості позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до абзацу третього пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюються ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Вказаний порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України у зв'язку з набранням з 1 січня 2004 року чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) залишився незмінним.

Так, відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону (1058-15) в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) . У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до підпунктів 6.4, 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постанова правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (z0064-04) , розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова на адресу відповідача направлено повідомлення від 10.09.2009 №31/1912-03-04 для відшкодування сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яке одержано відповідачем.

Дії органу Пенсійного фонду України щодо направлення відповідних розрахунків відповідачем не оскаржено; судами попередніх інстанцій не встановлено та матеріалами справи не підтверджено спростування відповідачем обставин, якими позивач обґрунтовував вимоги щодо стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій у примусовому порядку у заявленому розмірі.

З урахуванням викладеного, а також зважаючи на те, що судами попередніх інстанцій не встановлено та матеріалами справи не підтверджено факту добровільної сплати закритим акціонерним товариством "Харківське Дослідне Конструкторське Бюро Автоматики "Хімавтоматика" витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у заявленому позивачем розмірі, колегія суддів вказує на обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанції не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Харківське Дослідне Конструкторське Бюро Автоматики "Хімавтоматика" відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.