Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого судді Розваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівВасильченко Н. В., Черпіцької Л. Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі Сумської області на постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 31 грудня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 21 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі Сумської області про зобов'язання вчини ти певні дії,

09 грудня 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі Сумської області про зобов'язання перерахувати та виплатити підвищення до пенсії за 2006-2009 роки в сумі 4 488 грн. 30 коп.

Позивач зазначила, що вона відноситься до категорії діти війни та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просила зобов'язати відповідача здійснити відповідні перерахунки.

Постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 31 грудня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 21 червня 2012 року, позов задоволено частково: визнано дії відповідача неправомірними; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок доплати до пенсії позивачу за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить змінити рішення суду першої інстанції в частині періоду задоволення позовних вимог, ухвалу апеляційного суду скасувати. В касаційній скарзі зроблено посилання на порушення судами норм матеріального права.

Заперечень не надійшло.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 2 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Судами встановлено, що позивач відноситься до категорії діти війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.

При цьому, розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Згідно із п. п. 7 п. 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.

Таким чином суди дійшли правильного висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, а бездіяльність відповідача щодо ненарахування вказаного підвищення є незаконною.

Крім того, враховуючи приписи ч. 2 ст. 152 Конституції України, суди дійшли правильного висновку, що перерахунок та виплату пенсії позивачу необхідно здійснювати з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.

Разом із тим заслуговують на увагу доводи касаційної скарги щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України (в редакції на час звернення до адміністративного суду) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом (2747-15) або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернулася до суду з позовом 09 грудня 2009 року, а тому, враховуючи річний строк на звернення до суду, права позивача підлягають захисту з 09 грудня 2008 року.

Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом (2747-15) .

Поновлюючи пропущений строк, суд першої інстанції виходив з того, що пропуск порушення прав позивача є триваючою дією.

Такі висновки є помилковими, оскільки виплати підвищення позивачу є періодичними щомісячними платежами. Неправильне нарахування цього підвищення у відповідному місяці є закінченим порушенням, а тому і строк повинен застосовуватися до кожного нарахування підвищення окремо.

Відповідно до статті 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі Сумської області задовольнити частково.

Змінити постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 31 грудня 2009 року: в абзаці 3 резолютивної частини замість слів «з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року»замінити на слова «з 09 грудня 2008 року».

В іншій частині постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 31 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 21 червня 2012 року скасувати

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.