Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.11.2011 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012

у справі № 2а-9473/11/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Транспеле"

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську,

Управління Державної казначейської служби України у м. Луганську

Луганської області

про скасування податкового повідомлення -рішення та стягнення

з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на

додану вартість

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Транспеле" звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Управління Державного казначейської служби України у м. Луганську Луганської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000502360 від 16.09.2011 та стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2011 року у сумі 196306 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29.11.2011 позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000502360 від 16.09.2011, стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Транспеле" бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за червень 2011 року у сумі 196306 грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.11.2011 скасовано, в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Транспеле" бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2011 року у сумі 196306 грн. та в цій частині прийняте рішення, яким в задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Транспеле" бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2011 року у сумі 196306 грн. відмовлено, в іншій частині постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.11.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську оскаржила їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, позивачем до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську подано декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 196306 грн.

Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунковий рахунок платника податку у банківській установі за червень 2011 року та складено акт № 577/23-616/13378964 від 12.09.2011.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення -рішення № 0000502360 від 16.09.2011, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 196306 грн.

Перевіркою встановлено, що не підтверджено наявність можливості у контрагентів позивача здійснювати реальну господарську діяльність, а також транспортування, отримання товару від постачальників: у ланцюгу постачання ТОВ "Золотий Екватор" є підприємства, щодо яких не можливо встановити сплату податку на додану вартість по ланцюгу постачання до Державного бюджету України, а

саме: ТОВ "Вест-Табакко-Груп" ліквідовано (третя ланка постачання), ТОВ "Компанія

"ТСК", ТОВ "Будгарантснрвіс", місцезнаходження яких не встановлено (четверта, п'ята ланка в ланцюгу постачання); у ланцюгу постачання ТОВ "ЛАА Транс" є підприємства, щодо яких не можливо встановити сплату податку на додану вартість по ланцюгу постачання до Державного бюджету України, а саме: ТОВ "Вегаплюс" прийнято рішення про припинення, ТОВ "ВСТК" у відношенні якого до Державного реєстратора направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням; у ланцюгу постачання ТОВ "Артеміда ЛТД" є підприємства, щодо яких не можливо

встановити сплату податку на додану вартість по ланцюгу постачання до Державного бюджету України, а саме: ТОВ "Техпромсервіс" порушено провадження у справі про банкрутство (п'ята ланка постачання), ТОВ "Вегаплюс" прийнято рішення про припинення (третя ланка постачання), ТОВ "Вест-Табакко-Груп" ліквідовано (третя ланка постачання), ТОВ "Науково-технічна компанія "Новатекс" прийнято рішення про припинення (п'ята ланка постачання).

Відповідно до п. 14.1.18 ПК України (2755-17) бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування з ПДВ за результатами перевірки платника.

Згідно з п. 200.17 ст. 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі, бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України, що зумовлює зарахування сум ПДВ до Державного бюджету України і використовуються, у першу чергу, для бюджетного відшкодування такого податку.

Положеннями п. 200.4 ст. 200 ПК України передбачено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, розрахована згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей та фактичну сплату позивачем - отримувачем товарів сум податку на додану вартість в ціні товару постачальникам таких товарів, які включені до складу податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість за червень 2010 року, підтверджується копіями: податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень, товарно-транспортних накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, актів приймання - передачі товарно-матеріальних цінностей.

Згідно Довідки АА №431713 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності ТОВ "Компанія "Транспеле" є: діяльність автомобільного вантажного транспорту; виробництво продуктів нафтоперероблення; технічне обслуговування та ремонт автомобілів; оптова торгівля паливом; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; діяльність автомобільного регулярного транспорту.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що позивачем укладалися договори з метою здійснення своєї основної господарської діяльності, а товарно-матеріальні цінності придбавалися для використання у власній господарській діяльності.

У ланцюгу постачання з ТОВ "Золотий екватор" ліквідовано ТОВ "Вест-Табакко-Груп" (третя ланка в ланцюзі постачання).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що державну реєстрацію цього підприємства було скасовано 21.07.2011, тобто після укладення усіх господарських угод.

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

В зв'язку з цим, посилання податкової інспекції на те, що право позивача на відшкодування не підтверджено результатами зустрічних перевірок постачальників позивача по ланцюгу до виробника визнається колегією суддів необґрунтованим, оскільки Податковий кодекс України (2755-17) не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України, який тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що позовні вимоги в частині стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2011 року у сумі 196306 грн. заявлено передчасно, Податковим кодексом України передбачено не право, а обов'язок органу державної податкової служби після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.11.2011 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012 у справі № 2а-9473/11/1270 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220-1, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.11.2011 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012 у справі № 2а-9473/11/1270 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236- 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України.