к-20450/10-с Про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень про донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість - 29.08.2013 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Камаз" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Камаз") звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2009 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2010 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2009 та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення рішення № 0000352380/0 від 28.07.2008, № 0000362380/0 від 28.07.2008, № 0000352380/1 від 08.10.2008, № 0000362380/1 від 08.10.2008, № 0000352380/2 від 19.12.2008, №0000362380/2, № 0000352380/3 від 27.02.2009 та № 0000362380/3 від 27.02.2009. В решті позовних вимог відмовлено.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Камаз" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.03.2008, за результатами якої складено акт № 2894/23-815-31570627 від 11.07.2008.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого завищено валові витрати на загальну суму 2 969 167,00 грн., а саме за звітними податковими періодами: за І квартал 2007 року - 54167,00 грн., за І півріччя 2007 року - 348334,00 грн., за 9 місяців 2007 року - 1415001,00 грн., за 2007 рік - 2885834,00 грн., за І квартал 2008 року - 83333,00 грн., що призвело до заниження об'єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 2969167,00 грн. та заниження податку на прибуток на загальну суму 742292,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок чого занижено податок на додану вартість за 2007 рік на суму - 577166,00 грн. та завищено від'ємне значення різниці між: сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за березень 2008 року на суму - 16667,00 грн., що призвело до заниження та несплати до бюджету податку на додану вартість на загальну суму 577166,00 грн., в тому числі: за березень 2007 року - 1083,00 грн.; за червень 2007 року - 35500,00 грн.; за вересень 2008 року - 213333,00 грн.; за листопад 2007 року - 15000,00 грн.; за грудень 2007 року - 279167,00 грн., та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за березень 2008 року на суму 16667,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.07.2008 № 0000352380/0, №0000362380/0, № 0000372380/0.

За наслідками апеляційного оскарження, скарги позивача залишені без задоволення та прийняті податкові повідомлення-рішення з відповідним індексом.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позову, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ "Експрим" укладено агентській договір № 09/01 на реалізацію продукції від 09.01.2007, у відповідності до умов якого виконавець зобов'язується за дорученням та в інтересах замовника виконувати певні дії.

Пункт 3 вказаного договору регулює порядок та умови розрахунків між сторонами, у відповідності до яких: сторони дійшли згоди про те, що винагорода виконавця за кожну одиницю продукції, проданої замовником по кожній угоді, укладеній при посередництві виконавця відповідно до договору складається з суми перевищення ціни продажу над звичайною ціною, за якою замовник реалізує продукцію в своєму регіоні.

Оплата винагороди виконавця проводиться на підставі акту виконаних робіт, що підписується уповноваженими представниками сторін, після оформлення продукції на ім'я покупця за кожним договором, укладеним замовником при посередництві виконавця.

Виплата винагороди виконавцю проводиться після продажу замовником продукції, згідно чинного законодавства та переоформлення продукції на ім'я покупця.

Відповідно до ст. 295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Згідно з ст. 297 Господарського кодексу України, за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Статтею 296 Господарського кодексу України встановлено, що агентські відносини виникають у разі надання суб'єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій.

Таким чином між позивачем та ТОВ "Експрим" виникли агентські відносини після укладення агентського договору №09/01 від 09.01.2007.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі по тексту - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до ч. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми): дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, посилання відповідача на неправомірність включення ТОВ "Камаз" до валових витрат сум винагород комерційному агенту ТОВ "Експрим" є безпідставним, оскільки актами виконаних робіт, податковими накладними та виписками руху коштів по банківському рахунку позивача підтверджується розрахунок за надані послуги шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ "Експрим".

Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), складені з дотримання вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) , є первинними документами та мають всі необхідні обов'язкові реквізити передбачені діючим законодавством.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що ТОВ "ТД "КАМАЗ" правомірно та відповідно до чинного законодавства, за 2007 рік та за 1-ий квартал 2008 року віднесено до складу валових витрат вартість послуг в сумі 2969167,00 грн., наданих ТОВ "Експрим" на підставі актів виконаних робіт.

Стовно порушення позивачем пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" слід зазначити наступне.

Відповідно до пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з ч. 2 пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, висновок відповідача про завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість на суми податку, що були сплачені постачальнику послуг без документального їх підтвердження фактичного надання та зв'язку з господарською діяльністю є помилковим, оскільки у матеріалах справи наявні, податкові накладні, що підтверджують перерахунок коштів позивачем на рахунок ТОВ "Експрим" на виконання умов агентського договору № 09/01 від 09.01.2007.

Окрім того, надання ТОВ "Експрим" позивачу агентських послуг за укладеним між ними договором безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю позивача та отримувались з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Вказаний факт підтверджується тим, що на основі послуг, наданих ТОВ "Експрим", позивачем в майбутньому укладені договори, згідно з яких останній мав можливість реалізовувати свою продукцію.

Таким чином, позивач правомірно відніс до валових витрат вартість придбаних послуг, а відтак законно та у відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" включив сплачені суми податку на додану вартість в ціні таких послуг до складу податкового кредиту, зазначивши, що підставою для нарахування податкового кредиту є наявність податкової накладної, оформленої належним чином.

З огляду на викладене судом апеляційної інстанції правомірно скасовано податкові повідомлення рішення № 0000352380/0 від 28.07.2008, № 0000362380/0 від 28.07.2008, № 0000352380/1 від 08.10.2008, № 0000362380/1 від 08.10.2008, № 0000352380/2 від 19.12.2008, №0000362380/2, № 0000352380/3 від 27.02.2009 та № 0000362380/3 від 27.02.2009.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2010 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва залишити без задволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .