к-40564/10-с Про визнання неправомірними дій митниці щодо визначення митної вартості товару згідно митних декларацій - 27.09.2012 Прийняття

розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою приватного підприємства "Профстрой" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2010 року у справі за позовом приватного підприємства "Профстрой" до Південної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

У вересні 2009 року приватного підприємства "Профстрой" (далі - ПП "Профстрой") звернулося до суду з позовом до Південної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії Південної митниці щодо визначення митної вартості товару згідно митних декларацій № 500060735/9/002078 від 03.03.09 року, 500060735/9/002694 від 19.03.09 року, 500040026/9/002446 від 21.05.09 року, 500040413/9/008660 від 14.07.09 року, 500040413/9/008944 від 17.07.09 року, 500040413/9/008973 від 17.07.09 року, 500050030/9/009308 від 22.07.09 року, 500040413/9/009457 від 24.07.09 року, 500040413/9/009588 від 27.07.09 року, 500040413/9/009589 від 27.07.09 року, 500040413/9/009672 від 28.07.09 року, 500040413/9/009719 від 29.07.09 року, 500040413/9/009788 від 30.07.09 року, 500040413/9/009803 від 30.07.09 року, 500040413/9/010016 від 03.08.09 року, 500040413/9/010148 від 04.08.09 року.

Визнано недійсними рішення Південної митниці № 500000043/2009/000606/1 від 02/03/09 року, 500000043/2009/000729/1 від 18/03/09 року, 500000043/2009/001297/1 від 21/05/09 року, 500000043/2009/001857/1 від 14/07/09 року, 500000043/2009/001894/1 від 17/07/09 року, 500000043/2009/001931/1 від 17/07/09 року, 500000043/2009/001902/1 від 22/07/09 року, 500000043/2009/001999/1 від 24/07/09 року, 500000043/2009/002022/1 від 27/07/09 року, 500000043/2009/002023/1 від 27/07/09 року, 500000043/2009/002030/1 від 28/07/09 року, 500000043/2009/002033/1 від 28/07/09 року, 500000043/2009/002069/1 від 29/07/09 року, 500000043/2009/002073/1 від 30/07/09 року, 500000043/2009/002194/1 від 03/08/09 року, 500000043/2009/002201/1 від 04/08/09 року про визначення митної вартості товарів.

Визнано недійсними картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 500000043/2009/000348 від 02.03.09 року, 500000043/2009/000397 від 18.03.09 року, 500000043/2009/000415 від 21.05.09 року, 500000043/2009/000683 від 14.07.09 року, 500000043/2009/000719 від 17.07.09 року, 500000043/2009/000724 від 17.07.09 року, 500050000/2009/000447 від 22.07.09 року, 500000043/2009/400768 від 24.07.09 року, 500000043/2009/400781 від 27.07.09 року., 500000043/2009/400782 від 27.07.09 року, 500000043/2009/400788 від 28.07.09 року, 500000043/2009/400792 від 28.07.09 року, 500000043/2009/400800 від 29.07.09 року, 500000043/2009/400802 від 30.07.09 року, 500000043/2009/400832 від 03.08.09 року, 500000043/2009/400841 від 04.08.09 року, прийняті Південною митницею.

Зобов'язано Південну митницю надати до Головного управління Державного казначейства України в Одеській області підтвердження щодо зарахування до Державного бюджету України суми надмірно сплачених Приватним підприємством «Профстрой» згідно зазначених вище митних декларацій мита у сумі 54 111,20 грн. та податку на додану вартість у сумі 175 743,57 грн., у загальній сумі 229 854,77 грн.

На підставі підтвердження Південної митниці щодо зарахування до Державного бюджету України суми надмірно сплачених Приватним підприємством «Профстрой» мита та податку на додану вартість згідно зазначених вище митних декларацій зобов'язано стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Одеській області на користь Приватного підприємства «Профстрой» суму надмірно сплачених останнім згідно зазначених вище митних декларацій мита у сумі 54 111,20 грн. та податку на додану вартість у сумі 175 743,57 грн., а всього 229 854,77 грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове про відмову в позові.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, постанову суду першої інстанції про задоволення позовних вимог залишити в силі.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання контракту BP-07/2008 від 22.07.2008 року, укладеного на умовах поставки -CIF Одеса, CIF Іллічівськ (у редакції ) між приватним підприємством «Профстрой» та компанією liant Shipping Ltd», Nassau Bahamas, в особі директора Samuel Ruinn, та контракту №PR-0309 від 03.09.2009 року, укладеного на тих саме умовах між приватним підприємством «Профстрой»та компанією Systems INS.», Panama, згідно інвойсів, наявних в матеріалах справи, компанією компаніями Shipping Ltd», Nassau Bahamas, та Systems INS.», Panama приватному підприємству «Профстрой»були поставлені товари народного споживання на суму 2781187,7 гривень.

Приватним підприємством «Профстрой»до Південної митниці були підготовлені та подані вантажні митні декларації №№ 500060735/9/002078 від 03.03.09 року, 500060735/9/002694 від 19.03.09 року, 500040026/9/002446 від 21.05.09 року, 500040413/9/008660 від 14.07.09 року, 500040413/9/008944 від 17.07.09 року, 500040413/9/008973 від 17.07.09 року, 500050030/9/009308 від 22.07.09 року, 500040413/9/009457 від 24.07.09 року, 500040413/9/009588 від 27.07.09 року, 500040413/9/009589 від 27.07.09 року, 500040413/9/009672 від 28.07.09 року, 500040413/9/009719 від 29.07.09 року, 500040413/9/009788 від 30.07.09 року, 500040413/9/009803 від 30.07.09 року, 500040413/9/010016 від 03.08.09 року, 500040413/9/010148 від 04.08.09 року, відповідно до яких був задекларований товар народного споживання на суму 2781187,7 гривень. Позивачем згідно ст. 266 МК України застосовано визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Однак, Південною митницею були надані картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №№ 500000043/2009/000348 від 02.03.09 року, 500000043/2009/000397 від 18.03.09 року, 500000043/2009/000415 від 21.05.09 року, 500000043/2009/000683 від 14.07.09 року, 500000043/2009/000719 від 17.07.09 року, 500000043/2009/000724 від 17.07.09 року, 500050000/2009/000447 від 22.07.09 року, 500000043/2009/400768 від 24.07.09 року, 500000043/2009/400781 від 27.07.09 року., 500000043/2009/400782 від 27.07.09 року, 500000043/2009/400788 від 28.07.09 року, 500000043/2009/400792 від 28.07.09 року, 500000043/2009/400800 від 29.07.09 року, 500000043/2009/400802 від 30.07.09 року, 500000043/2009/400832 від 03.08.09 року, 500000043/2009/400841 від 04.08.09 року, де було зазначено, що товари не підлягають митному оформленню у зв'язку із заниженням митної вартості імпортуємого товару.

Південною митницею самостійно проведена оцінка товару на підставі шостого (резервного) методу визначення митної вартості відповідно до ст.ст. 265, 273 МК України та винесені Рішення про визначення митної вартості товару: 500000043/2009/000606/1 від 02/03/09 року, 500000043/2009/000729/1 від 18/03/09 року, 500000043/2009/001297/1 від 21/05/09 року, 500000043/2009/001857/1 від 14/07/09 року, 500000043/2009/001894/1 від 17/07/09 року, 500000043/2009/001931/1 від 17/07/09 року, 500000043/2009/001902/1 від 22/07/09 року, 500000043/2009/001999/1 від 24/07/09 року, 500000043/2009/002022/1 від 27/07/09 року, 500000043/2009/002023/1 від 27/07/09 року, 500000043/2009/002030/1 від 28/07/09 року, 500000043/2009/002033/1 від 28/07/09 року, 500000043/2009/002069/1 від 29/07/09 року, 500000043/2009/002073/1 від 30/07/09 року, 500000043/2009/002194/1 від 03/08/09 року, 500000043/2009/002201/1 від 04/08/09 року.

У зв'язку із цим позивачем були заповнені та подані вантажні митні декларації по цінам, запропонованими Південною митницею. Оформлення товару здійснено на підставі вантажних митних декларацій по цінам, запропонованим Південною митницею, згідно до яких з урахуванням коригування ціна товару склала 3605794,17 гривень. Так, за вказаними ВМД було оплачено мито та ПДВ на загальну суму 3605794,17 гривень. Зазначені ВМД містять відмітку Південної митниці про сплату даних платежів, які у наступному були перераховані до бюджету. Сплата позивачем зазначених сум відповідно до зазначених вище ВМД та їх подальше надходження до бюджету учасниками процесу не заперечувалося. У результаті збільшення вартості товару збільшилась загальна сума мита на 54111,20 гривень і ПДВ на 175743,57 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що митний орган не довів неможливість застосування методів 1-5 та безпідставно визначив декларанту митну вартість за резервним методом.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що при виборі методів визначення митної вартості Південна митниця діяла відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції та вважає за доцільне зазначити про таке.

Відповідно до ст. 259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 261 МК України відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 262 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Згідно ст. 266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожен наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі неможливості застосування жодного з методів 1-5, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 Митного Кодексу України.

Відповідно до ст. 267 МК України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо).

Згідно ч.3 ст. 266 МК України якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Цією ж статтею передбачається, що у разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу. Тобто метод 6 (резервний) може бути використано для визначення митної вартості товару тільки в разі неможливості використання 1-5 методів визначення вартості за умови додержання процедури визначення митної вартості встановленої ч.3 цієї статті.

Так, Південною митницею у вантажних митних деклараціях у графі "Для відміток митниці" письмово повідомлено декларанта ПП «Профстрой»про необхідність на виконання ПКМУ від 20.12.2006 року №1766 (1766-2006-п) (п.11) надання додаткових документів: копії ВМД країни відправлення, прейскуранти (прайс -листи) фірми -виробника товару.

Відповідно до ст. 265 МК України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.

Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Так, відповідно до п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766 (1766-2006-п) для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

У разі необхідності для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи (п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження).

Відповідно до п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися : договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких)

послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів. Таким чином, перелік визначених цим пунктом документів не є вичерпним та не визначає документи, відсутність хоча б одного з яких є обов'язковою передумовою для неможливості визначення митної вартості за ціною договору. Крім цього, Південною митницею не надано підтверджень на підставі чого митний орган дійшов висновку, що визначена позивачем митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, та що послугувало необхідності затребувати додаткові документи від декларанта.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, приватним підприємством «Профстрой» до Південної митниці були надані інвойси №№ 045СН від 11.01.2009 року; 065А від 25.01.2009 року; 155Р від 11.04.2009 року; ВР-023/09 від 02.06.2009 року; ВР-029/09 від 12.06.2009 року; UKL-018 від 05.06.2009 року; 145971 від 08.07.2009 року; 22589 від 22.06.2009 року; 09AB від 15.06.2009 року; 09S5588 від 01.07.2009 року; /513 від 14.05.2009 року; ВР-036/09 від 07.07.2009 року; ВР- 037/09 від 15.06.2009 року; 3138 від 25.06.2009 року; BL/787 від 04.07.2009 року; 09Т593 від 09.07.2009 року, за якими позивачу компаніями lliant Shipping Ltd», Nassau Bahamas, та «Ridemax Systems INS.», Panama, були поставлені товари на суму 2781187,7 гривень.

Враховуючи достовірність поданих декларантом відомостей, оскільки всі додаткові витрати по одержанню товару контрактом були покладені на продавця товару та закладені в ціну товару, обмежень в застосуванні визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 266 МК України немає.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, Південною митницею не обґрунтовано та не надано доказів в підтвердження неможливості використання методів 1-5 та необхідності застосування методу 6, що призвело до надмірної сплати мита на 54111,20 гривень і ПДВ на 175743,57 гривень, а всього на 229854,77 гривень.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2010 року не відповідає вимогам ст. 159 КАС України.

Виходячи з викладеного, Вищий адміністративний суд України зазначає, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2009 року прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства і скасована постановою постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2010 року помилково.