Колегія суддів Вищого адміністративного суду у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.09.2008 р.

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2008 р.

у справі № 2-29/7522-2008А (22-а-1584/08)

за позовом Закритого акціонерного товариства "Кримський Титан"

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

про визнання нечинними рішень,

Закрите акціонерне товариство "Кримський Титан" (надалі -позивач, ЗАТ "Кримський Титан") звернулось до суду з позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (надалі -відповідач, Красноперекопська ОДПІ) про визнання нечинними рішень.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.09.2008 р. (суддя -О.І. Башилашвілі), залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2008 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя -В.А. Омельченко, судді: О.Е. Єланська, З.І. Курапова) позов задоволено: визнано нечинними рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.06.2008 р. № 0000032200/3 на суму пені за прострочення розрахунків зовнішньоекономічній діяльності у розмірі 491 028,38 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.06.2008 р.№ 0000042200/3 на суму штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 510 грн.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та

апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Красноперекопською ОДПІ проведено виїзну планову перевірку ЗАТ "Кримський Титан" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 30.06.2007 рр., за результатами якої 05.12.2007 р. був складений акт № 918/23-0/32785994 (надалі - акт).

Перевіркою встановлено порушення позивачем статті 1, 2 Закону України від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (надалі Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (185/94-ВР) ), а саме вимог валютного законодавства у частині недотримання строків розрахунків по імпортних контрактах (несвоєчасне здійснення імпортних операцій) і за експортним контрактом.

Крім того, перевіркою встановлене порушення статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.03.1993 р. №15-39 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" в частині недотримання строків декларування валютних цінностей і майна, що перебувають за межами України на звітні дати в періоді що перевірявся.

На підставі акта відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій:

- від 01.04.2008 р. № 0000032200/2 на суму пені за прострочення строків рахунків у зовнішньоекономічній діяльності у розмірі 491028,38 грн.;

- від 01.04.2008 р. № 0000042200/2 на суму штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 510 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що при виконанні імпортних операцій з нерезидентами прострочена дебіторська заборгованість у ЗАТ "Кримський Титан" відсутня, а пеня за даними контрактами нарахована безпідставно.

Колегія Вищого адміністративного суду України вважає висновки судів правильними, з огляду на наступне.

Зі змісту акта вбачається, що під час перевірки у ЗАТ "Кримський Титан" виявлено прострочену дебіторську заборгованість за контрактами:

- від 08.06.2005 р. №1829/3 укладеним з фірмою «Eastek INC»(США), в сумі 92108,87 дол. США;

- від 08.10.2004 р.№96 укладеним з фірмою RAWMATIMPEX s.a.r.l. (Ліван), у сумі 60699,66 дол. США;

- при наданні послуг АНО "Професіонал" (Рос. Федерація) у сумі 5643,98 рос. руб.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків іноземній валюті" виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності -з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків іноземній валюті" встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі якщо таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного Банку України.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків іноземній валюті" порушення резидентами термінів передбачених статтею 1, 2 даного закону тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України день виникнення заборгованості.

Отже, підставою застосування пені до позивача стало порушення термінів одержання виручки в іноземній валюті.

Разом з тим, судами встановлено, що при виконанні імпортного контракту від 08.06.2005 р. №1829/3, укладеному з фірмою "Eastek INC", сторони виконали свої зобов'язання повністю. 05.08.2005 р. нерезидент відвантажив позивачу 1496,11 тонн концентрату та 13357,19 тонн сорель-шлаків, що підтверджується коносаментом та комерційними інвойсами.

Імпорт товару 1476,14 тонн ільменітового концентрату та 13350,754 тонн сорель-шлаків пройшов митне оформлення, що підтверджується належним чином оформленими деклараціями.

Різниця між кількістю відвантаженого нерезидентом товару та кількістю товару, що пройшов митне оформлення, склала 19,97 тонн ільменітового концентрату та 344,30 тонн сорель-шлаку.

Позивач обґрунтував таку різницю проведенням навантажувально-розвантажувальних робіт з перевалювання зазначеного сипкого товару на склад Миколаївського морського торгового порту та подальшого відвантаження з цього складу в залізничні вагони.

Такі пояснення підтверджені експертними висновками Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області, відповідно до яких розрахунковою нормою природного збитку ільменітового концентрату, відвантаженого в кількості 1496,11 тонн, може складати 43,387 тонн, а норма природного збитку сорель-шлаків, відвантажених у кількості 13357,19 тонн, може складати 387359 кг, тобто різниця кількості відвантаженого нерезидентом та оформленого в митному відношенні ЗАТ "Кримський Титан" знаходиться в межах норм природного збитку.

Фактично позивач отримав право власності на 1493,488 тонн ільменітового концентрату і 13350,754 тонн сорель-шлаків, що підтверджено відповідними актами.

ЗАТ "Кримський Титан" в період з 24.08.2005 р. по 28.11.2005 р. перерахувало нерезиденту валютні кошти в загальній сумі 3 712 415,99 доларів США за 1493,488 тонн ільменітового концентрату та 13350,754 тонн сорель-шлаків, тобто за фактичну кількість поставленого у зазначені законодавством строки товару у порт Миколаїв, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Крім того, судами встановлено, що на виконання умов контракту від 08.10.2004 р. № 96, укладеного з фірмою RAWMATIMPEX s.a.r.l (Ліван), в період з грудня 2004 р. по лютий 2006 р. нерезидентом було відвантажено позивачу 221 605,68 тонн фосфоритів на загальну суму 8 268 128,99 доларів США, що підтверджується відповідними коносаментами, комерційними інвойсами та вантажними маніфестами.

За вантажними митними деклараціями позивач отримав 219819,83 тонн фосфоритів, тобто різниця товару склала 1785,85 тонн. З 14.12.2004 р. по 05.01.2006 р. позивач оплатив за отриманий товар нерезиденту 8 268 128,99 доларів США, що підтверджується платіжними дорученнями.

Різниця кількості товару, відвантаженого нерезидентом і оформленого позивачем в розмірі 1785,85 тонн, виникла при проведенні .навантажувально-розвантажувальних робіт та перевалювання фосфоритів з суден на склади Миколаївського морського торгового порту і Керченського морського торгового порту з подальшим відвантаженням з цих складів на залізничні вагони.

Відповідно до експертних висновків Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області та Керченського підприємства торгово-промислової палати Автономної Республіки Крим, природний убуток фосфоритів при морських перевезеннях може складати 4268,077 тонн, що не перевищує норму природного убутку.

Позивач перерахував фірмі RAWMATIMPEX s.a.r.l (Ліван) платіжним дорученням валютні кошти у загальній сумі 8 268 128,99 доларів США, тобто за ту кількість товару, яка була відвантажена нерезидентом і зазначена в коносаментах, комерційних інвойсах і вантажних маніфестах.

Зважаючи на те, що різниця кількості товару, відвантаженого нерезидентом і оформленого в митному відношенні позивачем знаходилась в межах норм природного

убутку, то дебіторську заборгованість по імпортному контракту від 08.10.2005 р. № 96 відсутня, а отже нарахування відповідачем пені по даному контракту в сумі 79 085,59 грн. є безпідставним.

Також судами встановлено, що АНТ "Професіонал" (РФ) надало ЗАТ "Кримський Титан" книжкову продукцію на загальну суму 25172 рос. руб. За отриману продукцію та послуги ЗАТ "Кримський Титан" перераховано на користь нерезидента валютні кошти у сумі 25171,98 рос. руб., що також свідчить про відсутність простроченої дебіторської заборгованості по розрахункам з АНТ "Професіонал".

Відсутність дебіторської заборгованості позивача по зазначеним контрактам підтверджується Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.05.2007р. по справі № 2-16/3442-2007А, яка набрала законної сили.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що операції з вищевказаними контрагентами по вказаним контрактам у період з 01.07.2006р. по 30.06.2007р. не проводились і сальдо розрахунків не змінювалося.

Крім того, за даними бухгалтерського обліку позивача, станом на 01.07.2006 р. дебіторська заборгованість по взаємним розрахункам з вказаними нерезидентами - відсутня.

Відповідно до частини 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.03.1993 р. №15-39 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України підлягає обов'язковому декларуванню. Однак, позивач не мав за межами України валютних цінностей, а тому підстав для застосування штрафних санкцій у відповідача за порушення даної норми не було.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтового висновку про визнання нечинними рішень Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

1. Касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.09.2008 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2008 р. у справі

№ 2-29/7522-2008А (22-а-1584/08) залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .