Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач)

суддів: Логвиненка А.О., Донця О.Є.

розглянувши у письмовому провадженні в м. Києві касаційну скаргу управління житлово-комунального господарства Сєверодонецької міської ради на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до управління житлово-комунального господарства Сєверодонецької міської ради про визнання дій щодо відмови у приватизації житла незаконними,-

В жовтні 2011 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати дії управління житлово-комунального господарства Сєверодонецької міської ради щодо відмови у приватизації кімнати № 14, в секції 21 у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 незаконними та зобов'язати відповідача провести на її ім'я приватизацію кімнати № 14, в секції 21 у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 лютого 2012 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства Сєвєродонецької міської ради про визнання дій щодо відмови у приватизації житла незаконними задоволено: визнано дії управління житлово-комунального господарства Сєвєродонецької міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у приватизації кімнати № 14, в секції № 21 у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 незаконними та зобов'язано відповідача провести на ім'я ОСОБА_1 приватизацію кімнати 14, в секції № 21 у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, зазначено, що датою подання заяви на приватизацію до Управління житлово-комунального господарства вважати 09 серпня 2011 року.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції вказав на те, що позивач під час приватизації 1\4 частки квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, а саме 15,3 м.кв., використала частково свій житловий чек, а не повністю, оскільки чинне законодавство України встановлює санітарну норму 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю, що перевищено не було, та зазначили також, що позивач має залишки коштів на приватизаційному депозитному рахунку по житловому чеку в сумі 1,47 грн. На підставі викладеного прийшов до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року апеляційну скаргу управління житлово-комунального господарства Сєвєродонецької міської ради на постанову Сєвєродонецького міського суду від 17 лютого 2012 року по справі № 2а-4564\11\1227 -задоволено частково: постанову Сєвєродонецького міського суду від 17 лютого 2012 року по справі № 2а-4564\11\1227 -змінено: абзац 3 резолютивної частини постанови Сєвєродонецького міського суду від 17 лютого 2012 року по справі № 2а-4564\11\1227 викладено в наступній редакції: «зобов'язати Управління житлово-комунального господарства Сєвєродонецької міської ради прийняти та розглянути заяву ОСОБА_1 про передачу їй в порядку приватизації кімнати № 14 в секції 21 гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 10.06.2010 року № 15-рп\2010 (v015p710-10) , в іншій частині постанову Сєвєродонецького міського суду від 17 лютого 2012 року по справі № 2а4564\11\1227 - залишено без змін.

Частково задовольняючи апеляційну скаргу та змінюючи резолютивну частині постанови Сєвєродонецького міського суду від 17 лютого 2012 року по справі № 2а-4564\11\1227 апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у приватизації кімнати у гуртожитку, оскільки позивач використала свій житловий чек частково та має залишки коштів на приватизаційному депозитному рахунку по житловому чеку в сумі 1,47 грн.. Однак вказав на те, що зобов'язуючи відповідача провести на ім'я позивача приватизацію кімнати в гуртожитку, не врахував компетенцію Управління житлово-комунального господарства Сєвєродонецької міської ради та порядок проведення приватизації та зобов'язавши відповідача здійснити приватизацію на ім'я ОСОБА_1 вирішив питання, що належить до виключної компетенції відповідача.

Не погодившись з таким рішенням апеляційного суду управління житлово-комунального господарства Сєвєродонецької міської ради звернулось з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17.02.2012 року по справі № 2а-4564\11\1227, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.04.2012 року по зазначеній справі та закрити провадження у справі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилались на те, що у правовідносинах, які виникли між сторонами управління житлово-комунального господарства Сєвєродонецької міської ради здійснюючи дії щодо відмови в приватизації житла (кімнати у гуртожитку) виступає в якості власника цього майна та здійснює правомочності з розпорядження майном, а тому вони є приватноправовими. На думку відповідача, ОСОБА_1 повинна була звертатись з позовом, в порядку визначено ст. 15 ЦПК України.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов в повному обсязі та змінюючи в рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідача провести приватизацію кімнати в гуртожитку на ім'я позивача на зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача про приватизацію кімнати в гуртожитку з урахуванням рішення Конституційного суду України від 10.06.2010 року № 15-рп\2010 (v015p710-10) , суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачка не повністю скористалась своїм правом на приватизацію житлового фонду, оскільки здійснена нею приватизація відбулась в розмірі меншому ніж передбачено діючим законодавством. Суд апеляційної інстанції зазначив, що вирішення питання щодо проведення приватизації на ім'я позивачки належить до виключної компетенції управління житлово-комунального господарства Сєвєродонецької міської ради та остання повинна вирішити його з урахуванням рішення Конституційного суду від 10.06.2010 року № 15-рп\2010 (v015p710-10) .

З такими висновками суддів попередніх інстанцій судова колегія погоджується зважаючи на наступне.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законами України «Про приватизацію державного житлового фонду» (2482-12) , «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» (500-17) , діючим в редакції на час виникнення спірних правовідносин, та підзаконним нормативним актом Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009 року (z0109-10) «Про затвердження Положення про порядок передачі квартир ( будинків), жилих приміщень у власність громадян».

Згідно положень ст. 4 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, громадяни, які проживають у гуртожитках, що є об'єктами права державної чи комунальної власності, мають право на приватизацію займаного житла у вигляді окремої кімнати ( кількох кімнат,жилих блоків, секцій). Приватизація жилих приміщень ( кімнат, жилих блоків, секцій) у гуртожитках здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (2482-12) та прийнятих відповідно до нього підзаконних актів, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (2482-12) .

Порядок приватизації кімнат у гуртожитках, передбачений Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 (z0109-10) «Про затвердження Положення про порядок передачі квартир ( будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян».

Згідно до положень вищевказаного підзаконного нормативного акту громадянин що звертається до органу приватизації з заявою про приватизацію жилого приміщення у гуртожитку повинен серед іншого надати документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду ( довідку з попередніх місць проживання ( після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанції позивач дійсно приймала участь у приватизації 1\4 частки квартири АДРЕСА_1 в 1997 році, що підтверджується довідкою Комунального підприємства «Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації від 26.07.2011 року»(а.с. 6). Однак не в повному обсязі використала житловий чек та на її рахунку в АТ Державний ощадний банк України філія Сєвєродонецьке відділення на приватизаційному депозитному рахунку по житловому чеку наявні залишки коштів в сумі 1,47 грн.(а.с.7).

Судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанції про те, що якщо площа займаної квартири (будинку) менша санітарної норми, то громадянин України має право використати залишок житлового фонду, наймачем якої він є. ОСОБА_1 житловий чек використала частково, не перевищивши санітарну норму, оскільки приймала участь у приватизації житлової площі 15,3 кв.м., в той час як санітарна норма становить 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (2482-12) , чинному в редакції на час виникнення спірних правовідносин.

Зазначене також підтверджується Рішенням Конституційного суду України від 10 червня 2010 року № 15-рп\2010 (v015p710-10) щодо офіційного тлумачення положення пункту 5 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» відповідно до висновків якого право громадян України на безоплатну приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз, якщо громадянин України повністю використав житловий чек для приватизації майна у державному житловому фонді, і у його власність передано в одній чи кількох квартирах ( будинках) загальну площу з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю. Тобто, Конституційний суд прийшов до висновку про те, що якщо площа займаної квартири ( будинку) менша санітарної норми, то громадянин України має право використати залишок житлового чека для приватизації іншої квартири ( будинку) державного житлового фонду, наймачем якої він є.

Також, вірними є висновки суду апеляційної інстанції про те, що суд не може підміняти орган приватизації, виключно до компетенції якого входить вирішення питання щодо можливості приватизації житлового фонду.

Доводи касаційної скарги в частині того, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами підлягають розгляду за правилами ЦПК колегія суддів не приймає, оскільки позивачка звернулась з позовними вимогами до Управління житлово-комунального господарства Сєвєродонецької міської ради, як до суб'єкту владних повноважень та оскаржує його дії стосовно проведення процедури приватизації.

Згідно ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

З огляду на викладене, судова колегія вважає касаційну скаргу безпідставною, та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

Касаційну скаргу Управління житлово-комунального господарства Сєвєродонецької міської ради залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року по адміністративній справі № 2а-4564\11\1227 -без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.