Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіЗайцева М.П.,Зайцева М.П.,Зайцева М.П.,Зайцева М.П.,суддів:Олексієнка М.М.,Веденяпіна О.А.,Веденяпіна О.А.,Олексієнка М.М., Шведа Е.Ю.,Олексієнка М.М.Олексієнка М.М.Рецебуринського Ю.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 на постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 15 січня 2010 року та рішення Апеляційного суду Донецької області від 22 липня 2010 року та касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради на рішення Апеляційного суду Донецької області від 22 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

У жовтні 2009 року ОСОБА_6 звернулась в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради про перерахунок сум державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (2811-12) вона, як мати малолітнього ОСОБА_7, має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Проте відповідачем така допомога виплачувалась їй в значно меншому розмірі.

Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 15 січня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 22 липня 2010 року скасовано постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_6 щомісячних виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік, починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. В іншій частині постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 15 січня 2010 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

У касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради просить скасувати рішення апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовити в повному обсязі.

Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, з'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_6 та про задоволення касаційної скарги Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради з урахуванням наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_6 має сина ОСОБА_7 -ІНФОРМАЦІЯ_1, здійснює за ним догляд та відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (2811-12) , отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 28 серпня 2007 року.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції Закону від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (2811-12) ) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Пунктом 14 статті 71 та статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» було зупинено на 2007 рік та передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) зупинення дії частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на 2007 рік, передбачене пунктом 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним).

Відповідно до частини другої статті 150, частини другої статті 152 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені; закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає необґрунтованими доводи апеляційної інстанції щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_6 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік, починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, так як таке право в неї виникло тільки з 28 серпня 2007 року (з моменту призначення державної допомоги).

Також з матеріалів справи вбачається, що відповідач наполягав на відмові у задоволенні позову у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.

За приписами статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Оскільки позивач звернулася до суду за захистом своїх прав 5 жовтня 2009 року та не зазначила причини пропущення строку звернення до суду, яка може бути визнана поважною, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимог позивача за 2007 рік.

Також, судами обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про стягнення допомоги по догляду за дитиною в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до шести років за 2008 рік, оскільки пунктом 23 частини Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17) до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»були внесені зміни, які вступили в силу з 1 січня 2008 року і у відповідності до яких, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Враховуючи те, що Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради у 2008 році виплачувало позивачу допомогу у розмірах, встановлених новою редакцією статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», суди прийшли до вірного висновку щодо правомірності його дій.

Щодо виплати зазначеної допомоги у 2009 році, то вона призначається та здійснюється у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України -відповідно до статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дав правильну правову оцінку обставинам у справі та перевірив обґрунтованість вимог позивача.

За правилами статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасовано помилково.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Донецької області від 22 липня 2010 року скасувати, а постанову Кіровського районного суду міста Донецька від 15 січня 2010 року залишити - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтями 235- 237 Кодексу адміністративного судочинства України.