Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіЗайцева М.П.,Зайцева М.П.,Зайцева М.П.,Зайцева М.П.,суддів:Олексієнка М.М.Веденяпіна О.А.,Веденяпіна О.А.,Олексієнка М.М., Шведа Е.Ю.,Олексієнка М.М.Олексієнка М.М.Рецебуринського Ю.Й.,

розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів,

У грудні 2008 року ОСОБА_6 звернулась до суду з вказаним позовом та з урахуванням уточнюючих позовних вимог, просила суд визнати неправомірною бездіяльність відповідачів, яка виразилась в незабезпеченні своєчасної та в повному обсязі виплати щомісячного довічного грошового утримання; зобов'язати нараховувати та виплачувати щомісячне довічне грошове утримання у розмірі відповідно до довідок розрахунків апеляційного суду Одеської області; стягнути на її користь доплату щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 7158, 90 грн., яка виникла за період з січня 2008 року по теперішній час; стягнути солідарно з відповідачів моральну шкоду в розмірі 20000 грн.; стягнути солідарно з відповідачів судові витрати у розмірі 1011, 90 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2009 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність УПФУ в Приморському районі м. Одеси щодо незабезпечення своєчасної та в повному обсязі виплати ОСОБА_6 щомісячного довічного грошового утримання з червня 2008 року по лютий 2009 року; стягнуто з УПФУ в Приморському районі м. Одеси на користь ОСОБА_6 заборгованість по виплаті довічного грошового утримання з червня 2008 року по лютий 2009 року в розмірі 4602, 15 грн. Зобов'язано УПФУ в Приморському районі м. Одеси нараховувати та виплачувати ОСОБА_6 довічне грошове утримання з березня 2009 року у розмірі 6113,99 грн. до зміни розміру заробітної плати працюючих суддів.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення скасувати і постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Встановлено, що відповідно до Указу Президента України "Про звільнення суддів" від 23.06.1997 року № 569/97 (569/97) ОСОБА_6 була звільнена з посади судді Одеського обласного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку. Стаж роботи на посаді судді складає понад 26 років.

Відповідно до пункту 4 статті 43 Закону України "Про статус суддів" (чинні на час виникнення спірних правовідносин) судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2% заробітку, але не більше ніж до 90% заробітку судді.

Враховуючи абзац 3 пункту 1 Постанови Верхової Ради України (2863-12) "Про порядок введення в дію Закону України "Про статус суддів" (2862-12) щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці виплачується в суді за останнім місцем роботи або, за їх вибором, у суді за місцем їх проживання. В разі зміни заробітної плати суддів розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчислюється виходячи з нового розміру заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.

Водночас, щодо такого права на період 2008 року, то Пунктом 63 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" (107-17) абзац 3 пункту 1 Постанови Верхової Ради України (2863-12) "Про порядок введення в дію Закону України "Про статус суддів" (2862-12) виключено.

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року (v010p710-08) по справі №10-рп/2008 "У справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) положення пункту 63 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік" (107-17) визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) .

Відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, з січня 2008 року по травень 2008 року позивач не мала права на отримання щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України "Про статус суддів" (2862-12) та Постанови Верхової Ради України (2863-12) "Про порядок введення в дію Закону України "Про статус суддів" (2862-12) , це право вона набула лише з червня 2008 року.

В той же час, суд дійшов вірного висновку, що з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України бездіяльність УПФУ в Приморському районі м. Одеси є протиправною.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновок суду та встановлених обставин справи.

Згідно з частиною третьою статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до вимог статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені статтею 227 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для їх скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд,-

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2010 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 2442 КАС України.