Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Бутенка В.І (доповідач), Лиски Т.О., Ємельянової В.І.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

У квітні 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду із вказаним позовом, у якому просила зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради зробити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2008 роки.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 липня 2009 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради щодо зменшення сум нарахування ОСОБА_4 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року.

Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року в розмірі 1901 грн.83 коп. та відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» за період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року в розмірі 2947 грн. 40 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення місцевого суду.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що після народження дитини позивач відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (2811-12) отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Призначення і порядок виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтями 3, 13-15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», призначаються такі види допомоги: допомога у зв'язку з вагітністю та пологами; одноразова допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інші види допомоги.

Статтею 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом (2811-12) має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» визначено умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

При цьому статтею 15 вказаного Закону визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

При нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою передбачено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (2811-12) здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 01 січня -434,00 гривень, з 01 квітня -463,00 гривень, з 01 жовтня -470,00 гривень.

Пунктом 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, було зупинено дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»на 2007 рік.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) пункт 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним).

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок про те, що з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року виплата позивачу допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку повинна здійснюватись у встановлених ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розмірах. У зв'язку з цим судами обґрунтовано визнано неправомірною відмову відповідача здійснювати виплату зазначеної допомоги у належних розмірах.

Однак, відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк.

У зв'язку з цим суд апеляційної інстанції, врахувавши дату звернення позивача до суду першої інстанції -10 квітня 2009 року, та, застосувавши строк звернення до суду, визначений ст. 99 КАС України, обґрунтовано не погодився з висновком суду першої інстанції про зобов'язання відповідача провести нарахування і виплату ОСОБА_4 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та прийшов до висновку про необхідність застосування строку звернення до адміністративного суду, визначеного ст. 99 КАС України, оскільки такий позивачем пропущено без поважних причин, а відповідач наполягав на застосуванні річного строку звернення до суду.

Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» передбачено розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років у таких розмірах: з 01 січня -526,00 гривень, з 01 квітня -538,00 гривень, з 01 липня -540,00 гривень, та з 01 жовтня -557,00 гривень.

Проте вказаним законом частина перша статті 15 та пункт 3 розділу VIII «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» були змінені. Так, згідно нової редакції частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

У відповідності до змін, внесених до пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (2811-12) , допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2008 року надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

При цьому рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) положення пункту 23 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17) щодо внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (2811-12) не визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Отже, у 2008 році відповідач при здійсненні виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку діяв відповідно до чинного на той час законодавства, а тому відсутні підстави для визнання його дій неправомірними і, як наслідок, покладення на нього обов'язку здійснити виплату певних сум.

Наведені обставини були правильно враховані судом апеляційної інстанції, який прийняв законне й обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зроблених судом апеляційної інстанції висновків не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду апеляційної інстанції, законне та обґрунтоване, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 221, 223, 224, 230 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.