Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Бутенка В.І (доповідач), Лиски Т.О., Ємельянової В.І.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення заборгованості по недоотриманій грошовій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

У квітні 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду із вказаним позовом, у якому просила зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області зробити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2008 роки.

Постановою Перевальського районного суду Луганської області від 05 травня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2009 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області по нарахуванню розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку року.

Зобов'язано відповідача здійснити донарахування та виплату позивачу суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, тобто до закінчення бюджетного року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області просить скасувати вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення ними норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що після народження дитини позивач відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (2811-12) отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Призначення і порядок виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтями 3, 13-15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», призначаються такі види допомоги: допомога у зв'язку з вагітністю та пологами; одноразова допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інші види допомоги.

Статтею 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» визначено умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

При цьому статтею 15 вказаного Закону визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

При нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою передбачено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (2811-12) здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 01 січня -434,00 гривень, з 01 квітня -463,00 гривень, з 01 жовтня -470,00 гривень.

Пунктом 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом (489-16) , було зупинено дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на 2007 рік.

Проте, Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) пункт 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним).

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок про те, що з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року виплата позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна здійснюватись у встановлених ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розмірах. У зв'язку з цим судами обґрунтовано визнано неправомірною відмову відповідача здійснювати виплату зазначеної допомоги у належних розмірах.

Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» передбачено розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років у таких розмірах: з 01 січня -526,00 гривень, з 01 квітня -538,00 гривень, з 01 липня -540,00 гривень, та з 01 жовтня -557,00 гривень.

Проте вказаним законом частина перша статті 15 та пункт 3 розділу VIII «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» були змінені. Так, згідно нової редакції частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

У відповідності до змін, внесених до пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (2811-12) , допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2008 року надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

При цьому рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) положення пункту 23 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17) щодо внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (2811-12) не визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Отже, у 2008 році відповідач при здійсненні виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку діяв відповідно до чинного на той час законодавства, а тому відсутні підстави для визнання його дій неправомірними і, як наслідок, покладення на нього обов'язку здійснити виплату певних сум.

Наведені обставини були правильно враховані судами попередніх інстанцій, які обґрунтовано прийняли рішення про часткове задоволення позову.

Доводи касаційної скарги зроблених судами першої та апеляційної інстанцій висновків не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 221, 223, 224, 230 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Перевальської районної державної адміністрації Луганської області залишити без задоволення, а постанову Перевальського районного суду Луганської області від 05 травня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.