Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Мироненка О.В., Мороз В.Ф.,

розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька про перерахунок пенсії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2011 року,

У квітні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька про перерахунок пенсії.

У позовній заяві позивач просив визнати дії відповідача неправомірними в частині обчислення його пенсії з 1 березня 2011 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька провести перерахунок пенсії виходячи з розміру заробітної плати за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто із застосуванням показника за 2010 рік.

Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 30 травня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька протиправною щодо застосування при здійсненні перерахунку пенсії у 2011 році, показнику середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік.

Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії за стажем і заробітком, виходячи із заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2010 рік з 1 березня 2011 року.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2011 року апеляційну скаргу задоволено. Постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 30 травня 2011 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька про перерахунок пенсії відмовлено у повному обсязі.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 30 травня 2011 року залишити в силі.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач отримує пенсію за віком та продовжує працювати.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії як працюючому пенсіонеру згідно статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідачем, у відповідь на подану позивачем заяву було здійснено перерахунок пенсії, без урахування приписів частини 2 статті 40 зазначеного Закону, а саме не включено до складової заробітної плати показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15) , враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.

Позивач вважає такий перерахунок неправомірним, оскільки на його думку відповідач при перерахунку пенсії повинен застосовувати середню заробітну плату за 2010 рік.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, послався на ті обставини, що відповідно частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»для визначення заробітної плати для обчислення береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, тому при перерахунку пенсії відповідач повинен застосовувати показник середньої заробітної плати за 2010 рік, що передує року звернення позивача про перерахунок пенсії.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові послався на ті обставини, що перерахунок пенсії на час спірних правовідносин проводиться відповідно статтей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно яких показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, застосовується при призначенні пенсії, а не при перерахунку пенсії.

Такий висновок суду апеляційної інстанції є правильним та таким що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи спірні правовідносини виникли щодо здійснення перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру та застосування показника середньої заробітної плати працівників відповідно статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам, у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється пунктом 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями) (далі по тексту -Закон № 1058). Вказана норма закону передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.

Дана редакція існує після визнаних такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) змін, внесених підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року № 107-6 (107-17) .

Наведене свідчить, що скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону (1058-15) враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Аналізуючи відновлену (діючу) норму абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону № 1058 перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Відповідно до частини 2 статті 40 Закону № 1058 одним з показників, який враховується в формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії є середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення не за перерахунком, а за призначенням пенсії. При цьому колегія суддів зазначає, що термін «обчислення пенсії»у правовому розумінні тотожний терміну «призначення пенсії», а не перерахунку.

Виходячи з наведеного при перерахунку пенсії не підлягає врахуванню показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону (1058-15) враховується для призначення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, у зв'язку з визнанням даних змін до Закону (1058-15) неконституційними, оскільки приписами Закону №1058 (1058-15) в редакції чинній з 22 травня 2008 року, застосування такого показника при перерахунку пенсії не передбачене.

Правове розуміння понять «середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України»та «показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії»є різними правовими категоріями.

Згідно змісту вищенаведених норм законів правила частини першої статті 40 Закону № 1058 при перерахунку пенсії застосовуються з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід), а частина 2 цієї ж статті передбачає формулу для обчислення, а не перерахунку пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.

Виходячи з наведеного середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до частини 2 статті 40 Закону 1058 і є величиною постійною не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.

Відповідно до п.п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року (530-2008-п) «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону (1058-15) продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону (1058-15) враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Однак, враховуючи пріоритетність законів на підзаконними актами, колегія суддів вважає, що зазначена норма, яка має нижчу юридичну силу, не підлягає застосуванню, оскільки Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15) показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону (1058-15) враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, не передбачений, а тому не підлягає врахуванню при перерахунку пенсії.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що при ухваленні рішення суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, визначених статтями 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що призвело до неправильного вирішення справи.

Тому колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2010 рік відсутні, вказаний показник середньої заробітної плати застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що при вирішенні справи апеляційним судом вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2011 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.