Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.-головуючий, судді Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції (далі -Ясинуватська ОДПІ)

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.08.2010

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010

у справі № 2-а-15831/10/0570

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас-Селект»(далі -Товариство)

до Ясинуватської ОДПІ

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.08.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010, позов задоволено; визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 21.05.2010 № 0000692310/0 з мотивів недоведеності податковим органом факту порушення позивачем спеціального режиму оподаткування, передбаченого статтею 81 Закону України «Про податок на додану вартість».

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Ясинуватська ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі рішення попередніх інстанцій та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про незаконне включення позивачем до спеціальної декларації з ПДВ обсягів реалізації сільськогосподарської продукції, які мали бути включеними до загальної декларації з ПДВ, що обумовило донарахування оспорюваної суми податкового зобов'язання з названого податку.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Ясинуватської ОДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі з'ясовано, що позивач є суб'єктом спеціального режиму оподаткування, запровадженого статтею 81 Закону України «Про податок на додану вартість» для сільськогосподарських підприємств. Фактичної підставою для донарахування позивачеві податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 199 709 грн. (у тому числі 166 940 грн. за основним платежем та 32769 грн. за штрафними санкціями) став висновок податкового органу, відображений в акті перевірки від 21.05.2010 № 222/23-2/33796478, про незаконне включення Товариством до спеціальної декларації з ПДВ обсягів реалізації товару (свиней) на загальну суму 834 700 грн. (у тому числі 166 940 грн. ПДВ) за відсутності доказів вирощування та вигодовування позивачем цих свиней безпосередньо.

Відповідно до пункту 81.2 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

При цьому згідно з підпунктом «б»підпункту 81.15.2 пункту 81.15 цієї ж статті Закону (168/97-ВР) діяльність у сфері сільського господарства включає, зокрема, виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах; а також їх обробка, переробка та/або консервація.

З огляду на наведені норми Закону суди, встановивши відповідність позивача критеріям, встановленим пунктом 81.6 вказаної статті Закону (168/97-ВР) , та наявність у Товариства виробничих фондів, трудових ресурсів для здійснення його основної діяльності -розведення та вирощування свиней, а також вчинення позивачем у перевірений період необхідних операцій для даного виду діяльності (як-от -закупівля комбікормів, мінеральних домішок, біовітамінів тощо), дійшли неспростовуваного доводами касаційної скарги висновку про правомірне застосування Товариством спеціального режиму оподаткування ПДВ за наслідками фактичного провадження діяльності у сфері сільського господарства.

Податковим органом, у свою чергу, не подано будь-яких доказів та не наведено жодних доводів, які б свідчили про продаж позивачем сільськогосподарської продукції невласного виробництва, тоді як за правилами розподілу тягаря доказування, наведеними у статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача (суб'єкта владних повноважень), якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного суди дійшли вмотивованого висновку про обґрунтованість позовних вимог та правомірно задовольнили позов, у зв'язку з чим процесуальних підстав для скасування оскаржуваних постанови і ухвали судів першої та апеляційної інстанцій не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , Вищий адміністративний суд України

1. Касаційну скаргу Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції відхилити.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11.08.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010 у справі № 2-а-15831/10/0570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.