Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.-головуючий, судді Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі -Васильківська ОДПІ)

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2009

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2010

у справі № 2-а-7015/09/1070

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (далі -СПД ОСОБА_1)

до ДПІ

про скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2010, позов задоволено; скасовано податкове повідомлення-рішення Васильківської ОДПІ від 24.10.2008 №0001051720/0 з тих мотивів, що єдиним правовим наслідком перевищення платником єдиного податку граничного розміру виручки, установленого статтею 1 Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98 (727/98) «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(далі -Указ), є перехід такого платника на загальну систему оподаткування з наступного звітного кварталу.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Васильківська ОДПІ просить скасувати прийняті у справі рішення попередніх інстанцій та відмовити у позові. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що перевищення граничного обсягу виручки виключає можливість поширення дії Указу на платника (позивача у справі), а тому сума перевищення підлягає оподаткуванню в загальному порядку.

Справу розглянуто в письмовому провадженні відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги Васильківської ОДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі з'ясовано, що податковим органом було проведено позапланову невиїзну перевірку СПД ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) за період з 14.10.2005 по 15.10.2008, оформлену актом від 15.10.2008 № 3423. В ході цієї перевірки було виявлено, що позивач, перебуваючи у 2007 році на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, за результатами діяльності у ІV кварталі 2007 року перевищив законодавчо встановлений граничний обсяг виручки від реалізації продукції для суб'єктів малого підприємництва на 707 000 грн. Наведене стало підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, згідно з яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 79537,50 грн. за наслідками оподаткування суми перевищення за правилами статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» (13-92) .

У розгляді цієї справи попередні судові інстанції припустилися невірного правозастосування, що вплинуло на правильність вирішення даного спору.

Так, положеннями статті 1 Указу (727/98) передбачено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, у тому числі, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їхніх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Отже, реалізація права суб'єкта малого підприємництва на запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності залежить від виконання таким суб'єктом установлених Указом вимог.

При цьому єдиний податок сплачується виключно з доходів, одержаних фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності з додержанням вимог цього Указу (727/98) , зокрема, якщо виручка платника єдиного податку за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Відповідно до пункту 1 Указу (727/98) виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Згідно зі статтею 5 Указу (727/98) в разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу (727/98) , платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

У той же час зазначений Указ (727/98) не містить положень, які б регулювали питання оподаткування сум, що перевищують граничний обсяг виручки, встановлений законодавцем.

А тому оподаткування доходів, отриманих платником єдиного податку з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, повинно здійснюватися із застосуванням правил загальної системи оподаткування.

З урахуванням викладеного з огляду на факт перевищення позивачем граничного обсягу виручки у перевірений період податковий орган цілком обґрунтовано донарахував СПД ОСОБА_1 оспорювану суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за податковим повідомленням-рішенням від 24.10.2008 №0001051720/0, у зв'язку з чим у попередніх судових інстанцій були відсутні підстави для скасування цього акта індивідуальної дії.

За таких обставин, керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

1. Касаційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області задовольнити.

2. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2010 у справі № 2-а-7015/09/1070 скасувати.

3. У позові відмовити.

постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.