ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"06" червня 2012 р. м. Київ К/9991/83843/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого -Черпака Ю.К.,
суддів: Веденяпіна О.А., Зайця В.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною,
за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області на постанову Золочівського районного суду Львівської області від 29 грудня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 2 серпня 2010 року,
встановив:
У квітні 2009 року ОСОБА_1 пред'явила позов до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати і виплатити недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 1 березня 2009 року в розмірі 7029,82 грн.
Позов обґрунтувала тим, що відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) вона, як мати малолітньої ОСОБА_2, має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Проте відповідач не здійснював належні нарахування і виплати.
Постановою Золочівського районного суду Львівської області від 29 грудня 2009 року, залишеною без зміни ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 2 серпня 2010 року, позов задоволено частково: визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області та зобов'язано провести нарахування і виплату ОСОБА_1 щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Посилається на те, що Управління є бюджетною організацією і соціальні виплати проводить відповідно до законів України про Державний бюджет України на відповідний рік та тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області. За період з 9 липня 2007 року по 1 березня 2009 року позивач щомісячно отримувала допомогу по догляду за дитиною в розмірах від 129,03 грн. до 144,10 грн.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (в редакції Закону України від 21.11.1992 р. № 2811-ХII (2811-12) ) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Пунктом 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" зупинено на 2007 рік дію частини першої статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Натомість абзацом третім частини другої статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) зупинення дії частини першої статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" на 2007 рік, передбачене пунктом 14 статті 71, а також положення абзацу третього частини другої статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).
Відповідно до частини другої статті 150, частини другої статті 152 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені; закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 9 липня 2007 року відновлено дію частини першої статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", у зв'язку з чим відповідач повинен був виплачувати позивачу вказану допомогу у встановленому цим Законом (2811-12) розмірі з 9 липня по 31 грудня 2007 року.
Стосовно виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008-2009 роки, то Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) частину першу статті 15 та пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) викладено в новій редакції, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2008 року надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Остання редакція статті 15 і пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) неконституційною не визнавалась, тому відповідач у 2008-2009 роках правомірно виплачував на користь ОСОБА_1 державну допомогу в розмірі, встановленому цим Законом в редакції Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) .
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області залишити без задоволення, а постанову Золочівського районного суду Львівської області від 29 грудня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 2 серпня 2010 року -без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237- 244 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Черпак Ю.К. Судді: Веденяпін О.А. Заяць В.С.