Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Черпака Ю.К.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайця В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради про зобов'язання провести перерахунок грошової допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2010 року,

У травні 2009 року ОСОБА_1 пред'явила позов до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 5112,29 грн. та зобов'язання здійснити перерахунок допомоги при народженні дитини і сплатити заборгованість у сумі 1963,80 грн.

Позов обґрунтувала тим, що вона як мати малолітньої дитини має право на допомогу при народженні дитини у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини, та допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Проте відповідач з 28 листопада 2007 року по 31 грудня 2008 року не здійснював належні нарахування і виплати.

Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 31 липня 2009 року позов задоволено частково: зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради провести виплату ОСОБА_1 одноразової допомоги при народженні дитини в розмірі 1963,80 грн. та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 28 листопада по 31 грудня 2007 року в розмірі 342,21 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2010 року постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 31 липня 2009 року змінено: визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги при народженні дитини відповідно до статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно зі статтею 43 вказаного Закону; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради нарахувати і виплатити ОСОБА_1 наступні види допомоги:

- грошову допомогу при народженні дитини відповідно до статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" у розмірі, кратному 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини, з урахуванням проведених виплат цієї допомоги;

- щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" за період з 28 листопада по 31 грудня 2007 року включно з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та проведених виплат за вказаний період. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі і в доповненні до касаційної скарги Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) , яким відновлено пільги окремим категоріям громадян, призупинені Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , може бути виконано лише за умови внесення Верховною Радою України відповідних змін до вказаного Закону і збільшення видатків на виплату соціальної допомоги. Окрім того, рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 (v020p710-11) підтверджено можливість держави змінювати механізм реалізації соціально-економічних прав громадян, зокрема, через відсутність їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради як застрахована особа в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Допомогу при народженні дитини та щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році позивач отримала в розмірах, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , а щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008 році -в розмірі, передбаченому статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в редакції Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) .

Відповідно до преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) (в редакції Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-III (2240-14) ) цей Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (16/98-ВР) визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.

В свою чергу зі змісту Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) (в редакції Закону до 28.12.2007 р.) вбачається, що цей Закон поширювався на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, суд апеляційної інстанцій мотивовано виходив з того, що до спірних правовідносин за участю застрахованої особи, що виникли у 2007 році, застосуванню підлягав Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) .

Згідно зі статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 43 цього Закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктом 7 статті 71, статтею 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" зупинено на 2007 рік дію статей 41 і 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та передбачено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (2240-14) здійснюється у таких розмірах:

допомога при народженні дитини - у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) зупинення дії статей 41 і 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" на 2007 рік, передбачене пунктом 7 статті 71, та положення абзацу третього частини другої статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Відповідно до частини другої статті 150, частини другої статті 152 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені; закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Всупереч Рішенню Конституційного Суду України Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради не виплатило ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини і допомогу по догляду за дитиною за 2007 рік в розмірах, встановлених статтями 41 і 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", тому позов в частині зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача недоплачену допомогу при народженні дитини і допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року судом апеляційної інстанції задоволено правомірно.

Пунктом 23 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) було внесено зміни до статті 13 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", згідно з якими допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2008 року виплачується відповідно до цього Закону (2811-12) як незастрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, так і застрахованим особам, а частину першу статті 15 Закону викладено в новій редакції, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Враховуючи те, що Управління праці та соціального захисту населення в 2008 році виплачувало позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому новою редакцією статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", яка неконституційною не визнавалась, то суди дійшли правильного висновку щодо правомірності дій відповідача в цей період.

Посилання відповідача в касаційній скарзі на рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 (v020p710-11) є безпідставним, оскільки воно не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, що виникли у 2007-2008 роках.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення, яким виправлені помилки, допущені судом першої інстанції.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2010 року та змінену нею постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 31 липня 2009 року -без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237- 244 Кодексу адміністративного судочинства України.