ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"05" червня 2012 р. м. Київ К-28320/10
( Додатково див. ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (rs10930094) ) ( Додатково див. ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (rs34376039) )
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді - Черпіцької Л.Т.Суддів -Васильченко Н.В. Харченка В.В.при секретарі -Рудик Т.О. за участю представника: ПМП "Пума" -Олександренко В.Г.розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза касаційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2010р. та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2010р.у справі № 2а-14/07 за позовом ОСОБА_6 до 1. Вінницької міської ради, 2. Виконавчого комітету Вінницької міської ради, 3. Вінницької обласної Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації третя особа Приватне мале підприємство "Пума" про визнання рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради, дозволу на виконання будівельних робіт, акту про готовність малої архітектурної форми до експлуатації, договору на право тимчасового користування землею недійсними та визнання самовільним здійснення будівництва капітальної споруд
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_6 звернулась з позовом до Вінницької міської ради, Виконавчого комітету Вінницької міської ради, Вінницької обласної Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю управління містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації, третя особа Приватне мале підприємство "Пума" про визнання недійсними рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 683 від 31.07.1997р., дозволу на виконання будівельних робіт, акту про готовність малої архітектурної форми до експлуатації, договору на право тимчасового користування землею та визнання самовільним здійснення будівництва капітальної споруд.
Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 16.01.2007 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2010р. у задоволенні клопотання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 січня 2007 року відмовлено, а апеляційну скаргу залишено без розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2010р. апеляційні скарги ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 задоволені частково, постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 16.01.2007 року скасовано, а провадження у справі закрито. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2010р. та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2010р. надійшла касаційна скарга ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, в якій скаржники посилаючись на порушення норм процесуального права ставлять питання про їх скасування.
Заслухавши доповідь судді стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Щодо касаційної скарги в частині оскарження ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2010р., колегія суддів зазначає наступне.
Зазначеною ухвалою від 15.04.2010р. відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 січня 2007 року, а апеляційну скаргу залишено без розгляду, у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та відсутністю будь-яких обґрунтувань поважності пропуску такого строку.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, оскільки, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, апеляційна скарга на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 січня 2007 року була подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження лише 03.09.2007р., тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження передбаченого ст. 186 КАС України.
Водночас, апеляційна скарга на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 січня 2007 року та подана на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2010р. касаційна скарга, взагалі не містить будь-яких обґрунтувань чи пояснень щодо пропуску строку на апеляційне оскарження та підстав для його поновлення.
Щодо касаційної скарги в частині оскарження ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2010р. про закриття провадження у справі, колегія суддів зазначає наступне.
Суд апеляційної інстанції, приймаючи ухвалу про закриття провадження у справі виходив з того, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновком суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.
У пункті 1 частини 1 статті 3 КАС України справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. 3 КАС України).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.
Даним Законом також визначено, що виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Таким чином, аналіз наведених норм законодавства свідчить, що вирішуваний спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єктів владних повноважень - Вінницької міської ради, Виконавчого комітету Вінницької міської ради, які в спірних правовідносинах виконують саме владні управлінські функції на підставі ст.5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
При вирішенні даного спору суд також враховує позицію Конституційного Суду України викладену в Рішенні від 01.04.2010р. № 10-рп/2010 (v010p710-10) у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції не врахував зазначені вище обставини, допустив помилку у застосуванні норм процесуального права, а відтак зробив передчасний висновок про закриття провадження у справі, з тих підстав, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2010р. залишити без змін.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2010р. скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: