Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),

Бутенка В.І.,

Співака В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м. Макіївки Донецької області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м. Макіївки Донецької області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2011 року, -

У жовтні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м. Макіївки Донецької області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

Постановою Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 21 січня 2011 року, відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позову.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2011 року задоволено апеляційну скаргу позивача. Постанову суду першої інстанції скасовано, а позов ОСОБА_3 задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції у справі, Управління Пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м. Макіївки Донецької області звернулося з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти рішення, яким залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача, отримує пенсію за віком та продовжує працювати.

В січні 2010 року він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії. При проведенні перерахунку пенсії позивача була застосована середня заробітна плата по України за 2007 рік у розмірі 1197,91грн.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову постанову про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач повинен здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі -Закон) із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2009 рік.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Частиною четвертою статті 42 Закону встановлено, що в разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.

За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.

При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання в цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону).

За змістом частини першої статті 40 Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Слова "за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року" означають, що враховується вся заробітна плата, у тому числі і та, яку отримував пенсіонер після призначення пенсії.

Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс -середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + КзN); К -кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

На підставі наведеного можна дійти висновку, що заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний відпрацьований місяць після призначення пенсії.

Таким чином, у наведеній формулі обчислення заробітної плати Зп = Зс х (Ск : К) змінними показниками є (Ск : К).

Зі змісту частини четвертої статті 42 Закону вбачається, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не визначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України.

Виходячи з буквального тлумачення частини другої статті 40 Закону цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про задоволення позову, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що застосування показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу по Україні, з якої сплачено страхові внески за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, не відповідає вимогам ст. 40 та частини 4 ст. 42 Закону.

Зважаючи на те, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі із урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, управління ПФУ обґрунтовано відмовило позивачу у застосуванні показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

За таких обставин, дії відповідача щодо перерахунку пенсії позивача згідно статті 42 Закону не можна визнати неправомірними, рішення суду апеляційної інстанції є помилковим.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, про необхідність скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м. Макіївки Донецької області задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2011 року скасувати.

Постанову Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 21 січня 2011 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.