Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів:Тракало В.В., Головчук С.В., Ліпського Д.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову апеляційного суду Донецької області від 6 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про перерахунок пенсії,

У квітні 2010 року позивачка звернулась до суду із вказаним позовом до відповідача. Просила провести їй перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2009 рік, тобто за рік, що передує перерахунку пенсії.

Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 30 квітня 2010 року позов задоволено.

Постановою апеляційного суду Донецької області від 6 липня 2011 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 7 вересня 2011 року виправлено допущену описку в резолютивній частині постанови апеляційного суду Донецької області від 6 липня 2011 року.

У касаційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка є пенсіонеркою та продовжує працювати. У 2010 році позивачка звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії згідно ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в зв'язку з чим їй була перерахована пенсія з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. В застосуванні показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2009 рік, тобто за рік, що передує перерахунку пенсії, їй було відмовлено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Законом № 1058-IV (1058-15) передбачено застосування при перерахунку пенсії показника заробітної плати за рік, що передує року призначення або перерахунку пенсії, тому відмова відповідача у застосуванні показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2009 рік є протиправною.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відсутні законодавчі підстави для застосування показника заробітної плати за 2009 рік при перерахунку пенсії.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону. Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) наведену норму викладено в новій редакції, проте у зв'язку із визнанням цих змін такими, що не відповідають Конституції ( рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (v010p710-08) ), на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії діяла вищенаведена редакція статті 42 Закону № 1058-IV.

Вказана редакція пов'язує розмір перерахованої пенсії із розміром заробітної плати, з якого обчислювалась пенсія (при її первісному призначенні або останньому перерахунку). Тобто, за змістом ст.ст. 40, 42 Закону № 1058-IV підстави для застосування будь-якого іншого показника (в тому числі і показника заробітної плати за рік, що передує перерахунку), відсутні.

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (530-2008-п) , якою встановлено порядок перерахунку пенсій особам, які після її призначення продовжували працювати, відмінний від того порядку, який визначений ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-IV. Зокрема, встановлено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону (1058-15) продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону (1058-15) враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами застосуванню підлягає Закон № 1058-IV (1058-15) , а саме нормативні положення ст. 42 цього Закону, що діяли в редакції до скасування змін, внесених за Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , та були і залишаються чинними на момент проведення перерахунку пенсії.

За таких обставин, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що зі змісту ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-IV вбачається, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не визначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України. Виходячи з буквального тлумачення частини другої статті 40 Закону № 1058-IV цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.

Зважаючи на те, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, відповідач обґрунтовано відмовив позивачці у застосуванні показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Тому колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судове рішення -без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду Донецької області від 6 липня 2011 року -без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.