Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Загороднього А.Ф.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром»на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2011 у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром»до управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВАТ «Сумихімпром»звернулося до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми про визнання протиправним та скасування рішення управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми № 596 від 02.12.2010 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким позивачу нараховано штраф в розмірі 232962,12 грн. та нарахована пеня в сумі 600651,16 грн. за період з 22.02.2010 по 30.11.2010

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2011, залишеному без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного судувід 07.04.2011 в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі, Відкрите акціонерне товариство «Сумихімпром», не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами було встановлено, що ВАТ «Сумихімпром»є страхувальником і зареєстрований, як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми. 02.12.2010 УПФУ в Зарічному районі м. Суми було прийнято рішення № 596 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким ВАТ «Сумихімпром»нараховано штраф в розмірі 232962,12 грн. та нарахована пеня в сумі 600651,16 грн. у 2010 році.

ВАТ «Сумихімпром», впродовж всього періоду з 22.02.2010 по 30.11.2010 вчинено порушення вимог статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з чим днем вчинення порушення слід вважати кінцеву дату періоду, коли сплачено відповідні кошти у повному розмірі.

Пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону передбачено, що страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов'язані на підставі пункту 6 частини 2 статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом (1058-15) . Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом (1058-15) . Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальник, в даному випадку позивач, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. В даному випадку базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць.

Частиною 2 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно пункту 9.3.2 розділу 9 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2001, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (z0064-04) , розрахунок фінансових санкцій здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника. Картки особового рахунку страхувальника формуються за даними звітів платника, розрахованих самостійно, а також інших документів, які свідчать про сплату страхових внесків.

Суди першої та апеляційної інстанції прийшли до вірного висновку про те, що при прийняті управлінням Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми рішення № 596 від 02.12.2010, останнє діяло у відповідності до вимог статті 241 Господарського кодексу України, оскільки адміністративно-господарський штраф це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

Таким чином, штрафні санкції та пеня, застосовані в порядку Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15) в розумінні вищенаведеної норми, є адміністративно-господарським штрафом, а тому для його застосування слід керуватися приписами статті 250 Господарського кодексу України, яка встановлює, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Зі змісту оскаржуваного рішення управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми № 596 від 02.12.2010 вбачається, що фінансові санкції та пеня застосовані до позивача за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків за період з 22.02.2010 по 30.11.2010.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що відповідач при винесенні оскаржуваного рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та статтею 19 Конституції України.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром»залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2011у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром»до управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми про визнання протиправним та скасування рішення - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.