ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
10 червня 2013 року м. Київ В/800/2346/13
Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:
судді-доповідача Ланченко Л.В.
суддів Бившевої Л.І.
Пилипчук Н.Г.
Шипуліної Т.М.
Федорова М.О.
розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби
про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.02.2013
у справі № 32/333
за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд"
до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС подано заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.02.2013, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, а саме пп.7.35 п.7.3, пп.7.4.1, 7.4.2 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в ухвалі щодо якої подана заява про перегляд, та постанові Вищого адміністративного суду України від 04.12.2012 у справі №К-7166/08.
Відповідно до ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Питання про допуск справи до провадження у Верховному Суді України вирішується Вищим адміністративним судом України лише в межах аналізу тих судових рішень, на які посилається заявник.
Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, з огляду на таке.
Відповідно до положень ст. 237 КАС України, заява про перегляд судового рішення може бути подана за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Ухвала Вищого адміністративного суду України від 25.02.2013, щодо якої подана заява про перегляд, мотивована тим, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2006, залишеною в цій частині в силі постановою Вищого адміністративного суду України від 14.02.2007, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пп.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у червні 2003 року на 185000 грн. визнано безпідставними. Зазначені обставини в силу ч.1 ст. 72 КАС України доказуванню не підлягають, у зв'язку з чим у відповідача були відсутні правові підстави для визначення позивачу завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у червні 2003 року на суму 90774 грн. та серпні 2003 року на 74,00 грн.
У той час, як постанова Вищого адміністративного суду України від 04.12.2012, наведена заявником як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права, обумовлена порушенням платником пп.3.2.1, 3.2.4 п.3.2 ст.3, пп.7.4.2 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок формування податкового кредиту за наслідками операцій з безгрошового обміну товарів на підстав договору міни, а саме передачі ощадних сертифікатів в рахунок оплати товару, належного позивачеві.
Таким чином, правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені вказані вище судові рішення, виникли з різних, відмінних між собою обставин, яким надавалася правова оцінка, тобто такі правовідносини не є подібними, в яких ухвалено різні судові рішення з неоднаковим застосуванням норм матеріального права, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись ст.ст. 236- 240 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити Державній податковій інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби у допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.02.2013.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Л.В. Ланченко Л.І.Бившева Н.Г.Пилипчук Т.М.Шипуліна М.О.Федоров