Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Загороднього А.Ф.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона-575»на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.01.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2011 у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона-575»про стягнення 1457,66 грн., -

У жовтні 2010 року управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона-575»про стягнення 1457,66 грн., зарахувавши їх на розрахунковий рахунок 25600010045701 в ОАО «Державний ощадний банк».

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.01.2011, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2011. позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона-575»на користь управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим 1457,66 грн. заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У касаційній скарзі, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона-575», не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами було встановлено, що з 10.03.1992 Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона-575»зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 635564 від 15.05.2009. Також, зареєстровано, як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим за № 14-03-5239.

16.09.2010 відповідачем отриманий розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15) в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за вересень 2010 року, відповідно до якого сума що підлягає відшкодуванню становить 1457,66 грн.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15) зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (1058-15) . Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій. Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15) , в частині пенсій призначених згідно з пунктами «а», «б-з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списком виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. № 36 (36-2003-п) .

Розрахунки суми відшкодування розраховуються відповідно до підпункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (z0064-04) .

Пунктом 6.4 зазначеної Інструкції (z0064-04) встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідні до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (1788-12) , які надсилаються підприємствам до 20-го січні поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції (z0064-04) ).

Відповідно до пункту 6.8 цієї Інструкції (z0064-04) передбачено, що підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Колегія вважає погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність та обґрунтованість стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1457,66 грн. з фактичних витрат управління на виплату та доставку пільгових пенсій.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона-575»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.01.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2011 у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона-575»про стягнення 1457,66 грн. - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.