Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О.,Масло І.В.,Кравцова О.В.,

провівши у касаційній інстанції в порядку письмового провадження розгляд касаційної скарги ОСОБА_4 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2009 року і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Харківського районного центру зайнятості про зобов'язання вчинити дії,-

У липні 2008 року ОСОБА_4 звернувся в суд з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що листом №584/1 від 02.02.2007 відповідач відмовив йому у реєстрації як такого, що шукає роботу, та як безробітного, з підстав не підтвердження в установленому порядку його місця проживання. Зазначав, що відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних»№ 219 від 14.02.2007 (219-2007-п) (далі -Порядок) реєстрація громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, проводяться державною службою зайнятості за місцем їх проживання. Оскільки звернувся до відповідача за місцем свого фактичного проживання, що підтверджується довідкою селищної ради, вважав вказану відмову такою, що суперечить вимогам статті 29 Цивільного кодексу України, статті 2 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні».

Просив суд зобов'язати Харківський районний центр зайнятості нарахувати та виплатити допомогу по безробіттю за період з 04.07.2007 по 23.03.2008 в сумі 2772,50 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 25 червня 2007 року ОСОБА_4, зазначаючи про відсутність реєстрації місця проживання, звернувся до Харківського районного центру зайнятості з заявою про реєстрацію його як безробітного, у задоволенні якої листом №584/1 від 02.02.2007 відмовлено з підстав відсутності підтвердження в установленому порядку місця проживання.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з наступного.

Пунктом 11 Порядку (219-2007-п) передбачено, що відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

У відповідності до пункту 3 Порядку (219-2007-п) , у редакції на час виникнення спірних правовідносин, реєстрація та облік громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, проводяться державною службою зайнятості за місцем їх проживання за умови пред'явлення паспорта і трудової книжки, а в разі потреби також військового квитка, диплома або іншого документа про освіту. Іноземці та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, подають посвідку на постійне проживання.

У разі коли громадянин не має паспорта або він поданий до органу внутрішніх справ для оформлення чи переоформлення, може бути пред'явлена довідка про реєстрацію місця проживання, видана житлово-експлуатаційною організацією або органом внутрішніх справ, а також свідоцтво про народження (для осіб, які не досягли 16 років).

У Законі «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (1382-15) визначені такі поняття:

місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік;

реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації;

довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не є найманим працівником, не уклав договір цивільно-правового характеру, не отримує пенсію на пільгових умовах і не зареєстрований як фізична особа-підприємець, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер (пункт 12 Порядку (219-2007-п) ).

Отже, для реєстрації як такого, що шукає роботу, та безробітного, необхідно звернутися до центру зайнятості за місцем проживання з документом про підтвердження реєстрації проживання або перебування особи, та надати заяву із зазначенням вище вказаної інформації.

Враховуючи те, що позивачем вказаний порядок дотриманий не був, а надана ним довідка з місця проживання не є належним документом про підтвердження реєстрації місця проживання або місця перебування, обґрунтованою є відмова відповідача у здійсненні реєстрації ОСОБА_4 як такого, що шукає роботу, та безробітного, а відтак відсутні підстави для призначення допомоги по безробіттю.

Таким чином судом першої інстанції зроблено правильний висновок, з яким погодився апеляційний суд, про відсутність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій і доводи касаційної скарги його не спростовують.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2009 року і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-2442 КАС України (2747-15) .