Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів:Тракало В.В., Головчук С.В., Ліпського Д.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 13 квітня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 17 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення в Замостянському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними та стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

У березні 2009 року позивачка звернулась до суду із вказаним позовом до відповідача. Просила стягнути з відповідача недоплачену грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 8 квітня 2009 року по 7 лютого 2009 року в сумі 4589 грн.

Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 13 квітня 2009 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 17 червня 2010 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, про задоволення позову.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка має на утриманні дитину, ІНФОРМАЦІЯ_1, та відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (2811-12) отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Статтею 13 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 14 вказаного Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Відповідно до вимог частини першої статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року № 107 (107-17) , який набрав чинності з 1 січня 2008 року внесено зміни до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Внесені зміни Конституційним Судом України не визнавались такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними) і підлягали застосуванню.

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року № 835-VI встановлено право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Положення вказаної статті не визнавались Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) .

Пунктом 22 Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (1751-2001-п) , встановлено, що відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року -50 відсотками, з 1 січня 2009 року -75 відсотками, з 1 січня 2010 року -100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 гривень.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач при визначенні розміру та виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008-2009 роках діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак правильно відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Тому колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судове рішення -без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 13 квітня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 17 червня 2010 року -без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.