ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"31" травня 2012 р. м. Київ К/9991/46275/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 05 серпня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 24 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення коштів -
встановила:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення коштів.
Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 05 серпня 2009 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 24 червня 2010 року позов задоволено. Визнано дії УМВС України у Вінницькій області неправомірними та зобов'язано УМВС України у Вінницькій області включити в грошове забезпечення ОСОБА_2 за період з 01.01.2005 по 01.01.2008 щомісячну доплату в розмірі 31% від суми пенсії, яка б могла бути йому нарахована. Зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України у Вінницької області провести перерахунок призначеної ОСОБА_2 пенсії з врахуванням включення до грошового забезпечення за період з 01.01.2005 по 01.01.2008 щомісячної доплати в розмірі 31% від суми пенсії, яка могла б бути йому нарахована та виплатити 50% недоотриманої суми коштів за періоди з 01.01.2005 по 01.01.2006, а 01.01.2006 по 01.01.2008 в розмірі 100% недоотриманих сум коштів.
У касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення судів першої та апеляційної інстанції та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій, постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка дана не вірно, що є підставою для скасування рішення судів та постановлення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
Судами було встановлено, що позивач що ОСОБА_2 був звільнений з органів внутрішніх справ 5 жовтня 2004 року і мав вислугу років в пільговому обчисленні 22 роки.
Відповідно до Указу Президента України від 04.10.1996 № 926/96 (926/96) з 2002 року набув право на встановлення щомісячної доплати 31% відповідно до схеми, вказаної в телетайпограмі начальника УМВС України у Вінницькій області, але вказана щомісячна доплата від суми очікуваної пенсії, на час проходження служби, звільнення зі служби позивачу не була призначена та не виплачувалась.
Встановлення та виплата вказаної надбавки працівника органів внутрішніх справ була гарантією залишення їх на службі в разі виникнення у них права на пенсію і залишених за їх згодою та в інтересах справи на службі, а тому вона не підлягала і не підлягає включенню до грошового забезпечення та проведення розрахунків при призначенні та перерахунку пенсії, як згідно частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб»так і згідно постанови Кабінету Міністрів України №393 від 17.07.1992 (393-92-п) , а тому заявлені позовні вимоги про включення вказаної надбавки в грошове забезпечення при перерахунку пенсії, яка йому не встановлювалась та не виплачувалась, визнання неправомірними дій УМВС України у Вінницькій області щодо розрахунку пенсії ОСОБА_2 станом на 01.01.2005 і на 01.01.2006, задоволенню не підлягають.
Крім того, згідно Указу Президента України від 04.10.1996 № 926/96 (926/96) , вказана надбавка, встановлювалась лише працівникам органів внутрішніх справ, які мають право на пенсію і за їх згодою залишені на службі. Разом з тим, позивач звільнився з органів внутрішніх справ 05 жовтня 2004 року, а тому вимагати встановлення вказаної надбавки та включення її в розмір грошового забезпечення з 01.01.2005 суперечить вимогам вказаного Указу.
Також не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов'язання головного управління Пенсійного фонду України у Вінницької області провести перерахунок призначеної ОСОБА_2 пенсії з врахуванням включення до грошового забезпечення за період з 01.01.2005 по 01.01.2008 щомісячної доплати в розмірі 31% від суми пенсії, яка могла б бути йому нарахована та виплатити 50% недоотриманої суми коштів за періоди з 01.01.2005 по 01.01.2006, а 01.01.2006 по 01.01.2008 в розмірі 100% недоотриманих сум коштів, оскільки згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1522 від 02.11.2006 (1522-2006-п) , управління пенсійного фонду до 01.01.2007 жодних неправомірних дій, пов'язаних з призначенням, перерахунком та виплатою пенсії відносно позивача не допускало.
Враховуючи, що підстав для визнання неправомірними дій УМВС України у Вінницькій області щодо включити в грошове забезпечення ОСОБА_2 за період з 01.01.2005 по 01.01.2008 щомісячної доплати в розмірі 31% від суми пенсії, яка б могла бути йому нарахована в розрахунок пенсії не має, послідуючі перерахунки пенсії Головним управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області були проведені відповідно до норм чинного законодавства.
Колегія суддів вважає, що за таких обставин та враховуючи, що у справі зібрані всі докази, але суди встановивши обставини по справі дали їм неправильну правову оцінку та не вірно зробили висновок про задоволення позову, касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанції скасуванню, із постановленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
постановила:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 05 серпня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 24 червня 2010 року - скасувати.
Постановити нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення коштів -відмовити.
постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній Судді С.В. Білуга О.І. Гаманко