Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Леонтович К.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою приватного підприємця ОСОБА_2 на постанову на постанову Господарського суду Черкаської області від 11 січня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2009 року у справі за позовом першого заступника прокурора Черкаської області в інтересах деравши в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій,

Перший заступник прокурора Черкаської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України з позовом про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_2 фінансових санкцій у розмірі 680,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що приватним підприємцем ОСОБА_2 у добровільному порядку протягом встановленого законодавством строку не сплачено фінансові санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт, накладені постановою про застосування фінансових санкцій від 16.04.2007 №003700.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 11 січня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2009 року, позов задоволено: стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_2 680,00 грн. фінансових санкцій.

У поданій касаційній скарзі приватний підприємець ОСОБА_2 із посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, державним інспектором територіального управління Головавтотрансінспекції у Черкаській області проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки від 12.03.2007 №005196, яким зафіксовано факт порушення відповідачем вимог статті 40 України "Про автомобільний транспорт", що є невиконанням припису від 04.12.2006 №002422.

На підставі акту перевірки від 12.03.2007 №005196 територіальним управлінням Головавтотрансінспекції у Черкаській області винесено постанову від 16.04.2007 №003700, якою до приватного підприємця ОСОБА_2 на підставі абзацу 12 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за невиконання перевізниками або їхніми представниками приписів органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства застосовано фінансові санкції у розмірі 680,00 грн.

У зв'язку з несплатою приватним підприємцем штрафу, визначеного постановою від 16.04.2007 №003700 про застосування фінансових санкцій у добровільному порядку у строк, встановлений пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (1567-2006-п) , перший заступник прокурора Черкаської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України з позовом про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_2 вказаної фінансової санкції у примусовому порядку.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, із посиланням на відсутність факту оскарження постанови від 16.04.2007 №003700 про застосування фінансових санкцій в адміністративному чи судовому порядку та недоведеність з боку позивача факту добровільної сплати штрафних санкцій, дійшли висновку про наявність підстав для стягнення з приватного підприємця ОСОБА_2 штрафу у примусовому порядку. Додатково, судами попередніх інстанцій вказано на дотримання позивачем строків застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлених частиною першою статті 250 Господарського кодексу України.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що акт перевірки, яким зафіксовано порушення законодавства про автомобільний транспорт, складено у момент вчинення правопорушення, а саме: 12.03.2007; постанову про застосування фінансової санкції винесено 16.04.2007. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо дотримання позивачем строків застосування адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (1567-2006-п) в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі -Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті) органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі.

Згідно з пунктами 21, 25, 27, 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (1567-2006-п) , уразі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5. Фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Судами попередніх інстанцій не встановлено та матеріалами справи не підтверджено оскарження відповідачем постанови від 16.04.2007 №003700 про застосування фінансових санкцій в адміністративному чи судовому порядку або ж факту добровільної сплати відповідачем суми фінансової санкції.

З урахуванням викладеного, а також зважаючи на дотримання позивачем строків застосування адміністративно-господарських санкцій, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для стягнення суми фінансової санкції у примусовому порядку.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанції не допущено.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову на постанову Господарського суду Черкаської області від 11 січня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2009 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.