Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Конюшка К.В.,

Леонтович К.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2010 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про визнання дій протиправними та скасування рішення,

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про визнання дій щодо проведення перевірки протиправними та скасування рішення від 06.02.2008 №73 про застосування фінансових санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Позовні вимоги мотивовано протиправністю дій Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області з проведення планової перевірки позивача як такої, що здійснено за відсутністю факту повідомлення позивача про її проведення за десять днів та за відсутністю факту вручення перед початком перевірки посвідчення (направлення) на перевірку. Додатково, позивачем вказано на те, що чинним законодавством України не передбачено повноважень державних інспекції з контролю за цінами проводити перевірки дотримання державної дисципліни цін фізичними особами-підприємцями.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2010 року, позов задоволено: визнано дії Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області щодо проведення 29.01.2008 перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 протиправними; скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про застосування фінансових санкцій за порушення державної дисципліни цін від 06.02.2008 №73.

У поданій касаційній скарзі Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області із посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 29.01.2008 Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області проведено планову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 щодо правильності формування та застосування роздрібних цін на тютюнові вироби, за результатами якої складено акт перевірки від 29.01.2008 №000036.

Перевіркою встановлено порушення порядку формування роздрібних цін на тютюнові вироби, встановленого спільним наказом Державної податкової адміністрації та Державної митної служби України від 21.11.2003 № 551/786 (z1108-03) .

На підставі акту перевірки від 29.01.2008 №000036 Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області прийнято рішення від 06.02.2008 №73 про застосування фінансових санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 вилучено в дохід державного бюджету грошові кошти у розмірі 1000,00 грн.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області при проведенні планової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 не дотримано вимог статей 5, 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" в частині необхідності повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніше як за десять днів до здійснення цього заходу, а також необхідності пред'явлення керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службового посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю).

Додатково, судами попередніх інстанцій вказано на необґрунтованість тверджень позивача щодо відсутності у Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області функцій контролю дотримання законодавства про державну дисципліну цін позивачем як фізичною особою-підприємцем та прийняття рішень за результатами такого контролю.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 №1819 (1819-2000-п) в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, основним завданням Держцінінспекції є, зокрема, організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про ціни і ціноутворення" цей закон поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва

Згідно з пунктом 1.2 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 №298/519 (z1047-01) , дія цієї Інструкції поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, а також підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і підпорядкованості (далі - суб'єкти господарювання).

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

За змістом пунктів 5, 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі мають право приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів).

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині необґрунтованості тверджень позивача щодо відсутності у Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області функцій контролю дотримання законодавства про державну дисципліну цін позивачем як фізичною особою-підприємцем та прийняття рішень за результатами такого контролю.

Аналізуючи доводи заявника касаційної скарги в частині дотримання Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області порядку проведення перевірки, колегія суддів виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), у тому числі Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області, визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) .

Статтею першою Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) передбачено два види заходів державного нагляду (контролю) - планові та позапланові, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Відповідно до частини п'ятої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з наказом Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області про планову перевірку суб'єктів господарювання від 25.01.2008 №33, відповідачем в порядку планових заходів в період з 26.01.2008 по 30.01.2008 здійснювалась перевірка суб'єктів господарювання, розташованих в м. Южному Одеської області, у тому числі фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

В той же час, повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту господарювання відповідачем не направлялось, безпосередньо перед проведенням перевірки посвідчення згідно вимог діючого законодавства керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі не надавалося та копія такого посвідчення не вручалась.

З урахуванням викладеного, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем порушено вимоги законодавства України щодо процедури проведення планової перевірки, що, у свою чергу, обмежило право суб'єкта господарювання на не допуск посадових осіб Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області до проведення перевірки.

Одночасно з викладеним, зважаючи не та, що факт порушення державної дисципліни цін посадовими особами Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області встановлено з порушенням порядку реалізації компетенції та обмеженням прав суб'єкта господарювання, колегія суддів вказує на обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для скасування рішення відповідача, прийнятого за наслідками такої реалізації та, відповідно, наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанції не допущено.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.