ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 травня 2012 року м. Київ П/9991/277/12
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2012 року м. Київ П/9991/277/12
15 год. 44 хв.
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Масло І.В.
суддів Зайцева М.П.
Кравцова О.В.
Олексієнка М.М.
Сороки М.О.
секретар судового засідання Кочерга В.П.
за участю:
позивача ОСОБА_4
представника відповідача Тітової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення, визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
15 травня 2012 року ОСОБА_4 звернулась до Вищого адміністративного суду України із позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення, визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії (а.с. 3-10).
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що звернулася до відповідача зі скаргою на дії суддів, але викладені у скарзі обставини комісією не вивчались та не з'ясовувались, у зв'язку з чим мала місце бездіяльність цього органу. Незважаючи на те, що вона заявляла відвід члену комісії ОСОБА_6, він брав участь при винесенні спірного рішення. Їі не запросили на засідання комісії, чим порушили її права. Прийняте комісією рішення вважає незаконним. Крім того, відповідач всупереч Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (2453-17) , Конституції України (254к/96-ВР) вніс зміни до пункту 5.3.1. Регламенту, виключивши особу, за поданням якої розглядаються питання, зі складу учасників засідання комісії. Просила:
- визнати незаконним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 5421/дп-11 від 20 грудня 2011 року про відмову у відкритті дисциплінарної справи відносно суддів Харківського обласного апеляційного суду Щебетун Л.М., Глініна Б.В., Гук В.В.;
- визнати протиправними дії та бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які полягають у порушенні права на участь у процесі прийняття рішення; неповноті проведення перевірки за її скаргою; невикористанні всіх наданих відповідачу прав, передбачених законом та Регламентом для повного з'ясування обставин; ненаданні належної правової оцінки фактам, викладеним у її скарзі, що є підставою для порушення дисциплінарного провадження;
- зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України провести повну та належну перевірку фактів за її скаргою з використанням всіх наданих прав та повноважень, наданих їй законом та Регламентом, і прийняти обґрунтоване рішення з її участю у процесі його прийняття чи за участю її представника;
- зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України внести зміни до пункту 5.3.1. Регламенту, включивши до складу учасників засідання Комісії осіб, за поданням яких Вищою кваліфікаційною комісією суддів України розглядаються питання.
Позивач у судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача надала заперечення (а.с. 24-26), в яких просила відмовити в задоволені позовних вимог з огляду на їх безпідставність, оскільки оскаржуване рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, колегія суддів встановила наступне.
01 червня 2011 року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшла скарга ОСОБА_4 на дії суддів Апеляційного суду Харківської області Щебетун Л.М., Глініна Б.В., Гук В.В. за вх. № 8-10382/11.
В скарзі зазначено, що при розгляді справи суддя Щебетун Л.М. відмовила ОСОБА_4 в прийнятті її заяв, які містили відомості, що мають значення для справи, зазначивши, що вона не має права їх подавати, а може тільки висловити свою думку. Також суддею Щебетун Л.М. була розголошена таємниця нарадчої кімнати, оскільки ще до судового засідання позивачу стало відомо від сторонніх осіб, що доповідачем по справі буде ОСОБА_7 (як потім з'ясувалося -Щебетун), та апеляція прокурора буде задоволена. Ухвалу, яка була винесена суддями за результатами розгляду цієї справи, вважає завідомо неправосудною, в зв'язку з чим просила порушити дисциплінарне провадження стосовно суддів на підставі пунктів 1, 3, 4, 5 частини першої статті 83 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», притягнувши суддів до дисциплінарної відповідальності за суттєве порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, грубе порушення правил судової етики, що підривають авторитет правосуддя, розголошення таємниці нарадчої кімнати, порушення присяги судді (а.с.27-30).
Листом від 14.06.2011 № 8вк-10382/11 член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_4 про відсутність підстав для реалізації повноважень, викладених у статті 86 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки законність та обґрунтованість прийнятих судових рішень може бути перевірена в порядку апеляційного або касаційного провадження (а.с. 45).
25 липня 2011 року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшла скарга ОСОБА_4 на дії суддів Апеляційного суду Харківської області Щебетун Л.М., Глініна Б.В., Гук В.В. за вх. № 8вк-10382/11/1, яка була направлена Генеральною прокуратурою України за належністю (а.с. 46-51).
02 серпня 2011 року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшла повторна скарга аналогічного змісту за вх. № 8вк-10382/11/2, в якій ОСОБА_4 заявила відвід ОСОБА_6, оскільки вважала його дії корупційними (а.с.52-55).
15 серпня 2011 року до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України надійшла скарга ОСОБА_4 на дії суддів Апеляційного суду Харківської області Щебетун Л.М., Глініна Б.В., Гук В.В. за вх. № 8вк-10382/11/3, яка була направлена прокуратурою Червонозаводського району м. Харкова (а.с. 56-61).
Службовою запискою від 27.10.2011 року член Вищої Кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_6 повернув повторні скарги вх. вх. № 8вк-10382/11/1 від 25.07.2011 року, вх. № 8вк-10382/11/2 від 02.08.2011 року, № 8вк-10382/11/3 від 15.08.2011 року для розгляду іншим членом Комісії, оскільки в скарзі вх. № 8вк-10382/11/2 від 02.08.2011 року оскаржується його відповідь на первинну скаргу (а.с.62).
За результатами перевірки звернення щодо дисциплінарної відповідальності судді секретарем Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_8 був складений висновок, яким запропоновано відмовити у відкритті дисциплінарної справи щодо суддів апеляційного суду Харківської області Щебетун Л.М., Глініна Б.В. та Гук В.В. за заявою ОСОБА_4 (а.с.63).
20 грудня 2011 року Вищою кваліфікаційною комісією суддів України було прийнято рішення № 5421/дп11, яким відмовлено у відкритті дисциплінарної справи щодо суддів апеляційного суду Харківської області Щебетун Л.М. Глініна Б.В. Гук В.В. за заявою ОСОБА_4 (а.с.64-65).
Своє рішення відповідач мотивував тим, що Комісія не є органом правосуддя і не вправі перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень, дії суду під час розгляду справи можуть бути оскаржені лише у судовому порядку згідно з процесуальним законодавством України, позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий. Достовірних даних розголошення таємниці нарадчої кімнати суддею Щебетун Л.М. в скарзі не міститься (а.с. 64-65).
Рішення було направлене ОСОБА_4, про що свідчить супровідний лист за № 03з-2650/12 від 13.04.2012 року (а.с.12).
Вважаючи прийняте Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішення № 5421/дп11від 20 грудня 2011 року незаконним та дії і бездіяльність при його прийнятті протиправними, позивач оскаржила його до суду, зазначивши, що факти, викладені у скарзі, перевірені неповно, відповідачем не вжиті заходи, передбачені частиною третьою статті 83 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», вона не була запрошена на засідання, незважаючи на заявлений нею відвід член Комісії ОСОБА_6 був присутній на засіданні Комісії.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем доведена правомірність прийнятого 20 грудня 2011 року рішення № 5421/дп-11 та дій при його прийнятті.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 7 липня 2010 року (2453-17) (далі -Закон) та Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 25 грудня 2010 року (n0048695-10) (далі -Регламент).
Судом встановлено, що 22 грудня 2010 року ОСОБА_4 звернулась в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_9 до Червонозаводського районного суду м. Харкова зі скаргою в порядку статті 236-7 Кримінально-процесуального кодексу України про скасування постанови слідчого Червонозаводського РО ГУ МВС України в Харківській області від 14 жовтня 2010 року про порушення кримінальної справи по факту крадіжки за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України.
Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 лютого 2011 року її скарга була задоволена, постанова від 14 жовтня 2010 року про порушення кримінальної справи скасована (а.с. 32-34).
12 травня 2011 року апеляційний суд Харківської області (судді Щебетун Л.М., Глінін Б.В. та Гук В.В.) своєю ухвалою скасував рішення суду першої інстанції та направив справу на новий судовий розгляд в той же суд, в іншому складі (а.с. 37-38).
Вважаючи ухвалу апеляційного суду Харківської області від 12 травня 2011 року завідомо неправосудною та дії суддів при її постановленні незаконними, ОСОБА_4 звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України зі скаргами на дії суддів.
Частиною другою статті 84 Закону передбачено право кожного, кому відомі такі факти, на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, яким скористувалась позивач при подачі скарги.
Відповідно до частини першої статті 84 Закону дисциплінарне провадження - це процедура розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.
Таким органом у розумінні пункту першого частини першої статті 85 Закону є Вища кваліфікаційна комісія суддів України.
Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді передбачений статтею 86 Закону, згідно з частиною першою якого дисциплінарне провадження щодо судді передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, відкриття дисциплінарної справи, її розгляд і прийняття рішення органом, що здійснює дисциплінарне провадження.
Частиною другою статті 86 Закону передбачено, що перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи та притягнення судді місцевого чи апеляційного суду до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у порядку, встановленому цим Законом (2453-17) .
Частина шоста статті 86 Закону передбачає, що член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за результатами перевірки складає висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки, та пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи. Висновок члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Як вбачається з матеріалів справи, член Комісії ОСОБА_8 провів перевірку скарг ОСОБА_4 та надав висновок з пропозицією про відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Згідно з частиною сьомою статті 86 Закону питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті вирішує Вища кваліфікаційна комісія суддів України.
У відповідності до приписів зазначеної норми Вища кваліфікаційна комісія суддів України на своєму засіданні 20 грудня 2011 року прийняла рішення № 5421/дп11, яким відмовила у відкритті дисциплінарної справи щодо суддів апеляційного суду Харківської області Щебетун Л.М. Глініна Б.В. Гук В.В. за заявою ОСОБА_4
Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлені статтею 91 Закону, згідно з пунктом восьмим частини першої якої вона розглядає заяви та повідомлення про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих та апеляційних судів та за наявності підстав порушує дисциплінарні справи і здійснює дисциплінарне провадження.
Підстави для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності зазначені у частині першій статті 83 Закону, згідно з якою суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
1) істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову;
2) невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом;
3) порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу);
4) систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя;
5) розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні.
Як вбачається зі скарги позивача, вона, вказуючи на підстави для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 83 Закону, фактично не погоджується з прийнятою апеляційним судом Харківської області ухвалою від 12 травня 2011 року.
Разом з тим, відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 (v0008700-07) року 8 «Про незалежність судової влади»оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі (про прийняття заяв і скарг до розгляду, про призначення судових засідань, про виклик осіб, про витребування документів та інших доказів тощо), крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається.
Конституційний Суд України у рішенні №2-рп/2011 від 11 березня 2011 року (v002p710-11) зазначив, що оцінка вчинених суддею процесуальних дій до винесення ним остаточного рішення у справі є втручанням у здійснення правосуддя, що суперечить частинам першій, другій статті 126, частині першій статті 129 Конституції України.
Враховуючи, що давати оцінку процесуальним діям суддів щодо розгляду конкретної судової справи може лише апеляційна і касаційна інстанції при перегляді судових рішень, до повноважень жодного іншого органу, зокрема, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, це не відноситься.
Колегія суддів також зазначає, що доводи позивача про розголошення суддею Щебетун Л.М. таємниці нарадчої кімнати не підтверджуються матеріалами справи.
У своєму позові як на підставу протиправності дій та бездіяльності відповідача, що привели до неповноти перевірки та винесення незаконного рішення, ОСОБА_4 посилалася на порушення з боку відповідача частини третьої статті 86 Закону, згідно з якою під час здійснення перевірки член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України має право ознайомлюватися з матеріалами судових справ, робити з них копії, опитувати суддів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян та їх об'єднань необхідну для проведення перевірки інформацію.
Колегія суддів відхиляє посилання позивача на цю норму, оскільки вона встановлює права члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а не Вищої кваліфікаційної комісії суддів України як органу.
Також позивач посилається на порушення відповідачем частини другої статті 91 Закону, відповідно до якої Вища кваліфікаційна комісія суддів України для здійснення своїх повноважень має право витребовувати та одержувати необхідну інформацію від суддів, Державної судової адміністрації України, органів суддівського самоврядування та інших судових органів, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, об'єднань громадян та окремих фізичних осіб, ненадання якої тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Колегія суддів зазначає з цього приводу, що ця норма встановлює права, а не обов'язки відповідача.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що сама позивач (а.с. 30), Генеральна прокуратура України (а.с. 46), прокуратура Червонозаводського району м. Харкова надсилали відповідачу (а.с. 56) постанову про порушення кримінальної справи (а.с. 31), постанову суду від 11 лютого 2011 року (а.с. 32-34), апеляцію прокурора (а.с. 35-36), ухвалу суду від 12 травня 2011 року (а.с. 37-38), заяву про порушення кримінальної справи (а.с. 39-40), протокол огляду місця події (а.с. 41), постанову суду від 19 квітня 2011 року (а.с. 42-43), у зв'язку з чим не було необхідності витребувати інші матеріали, документи, пояснення, інформацію.
Стосовно незаконності присутності на засіданні члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_6 після того, як йому був заявлений відвід, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною першою статті 96 Закону передбачено, що член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не має права проводити перевірку щодо наявності підстав для притягнення судді місцевого, апеляційного суду до дисциплінарної відповідальності, і підлягає відводу (самовідводу), якщо будуть установлені обставини, що викликають сумнів у його безсторонності.
Як вбачається зі скарги ОСОБА_4 за вх. № 8вк-10382/11/2 від 02.08.2011 року, вона заявила відвід ОСОБА_6
Відповідно до службової записки від 27.10.2011 року член Вищої Кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_6 повернув повторні скарги позивача для розгляду іншим членом Комісії, у зв'язку з чим не проводив перевірку.
Цією ж нормою встановлено, що член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не має права брати участь у розгляді питання та прийнятті рішення і підлягає відводу (самовідводу), якщо будуть установлені обставини, що викликають сумнів у його безсторонності. За наявності таких обставин член Комісії повинен заявити самовідвід. З тих самих підстав відвід члену Комісії можуть заявити особи, щодо яких або за поданням яких розглядається питання.
Згідно з частиною третьою статті 96 Закону відвід має бути вмотивованим і поданим до початку розгляду питання у формі письмової заяви на ім'я голови Комісії. Головуючий на засіданні зобов'язаний ознайомити із заявою про відвід члена Комісії, якому заявлено відвід.
Як вбачається з матеріалів справи, окремої письмової заяви про відвід ОСОБА_6 на ім'я голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від ОСОБА_4 не надходило.
Оскільки доводи позивача про неповноту перевірки, неналежну оцінку викладених у скарзі фактів, невикористання відповідачем всіх прав при її проведенні, незаконність присутності на засіданні Комісії ОСОБА_6, наявність підстав для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України прийняла законне та обґрунтоване рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів апеляційного суду Харківської області Щебетун Л.М. Глініна Б.В. Гук В.В. за заявою ОСОБА_4, не допустила протиправних дій та бездіяльності при його прийнятті.
Позовні вимоги про зобов'язання відповідача внести зміни до пункту 5.3.1. Регламенту (n0048695-10) шляхом включення до складу учасників засідання Комісії осіб, за поданням яких Вищою кваліфікаційною комісією суддів України розглядаються питання, оскільки це порушує її право на участь при розгляді скарги, не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 5.1.3 Регламенту (n0048695-10) учасниками засідання Комісії є:
- особи, щодо яких розглядається питання;
- представники осіб, щодо яких розглядається питання про дисциплінарну відповідальність;
- особи, залучені в необхідних випадках Комісією до участі у розгляді питань;
- особи, за поданням яких розглядається питання, або їх представники.
Таким чином, особи, за поданням яких розглядається питання, включені до складу учасників засідання Комісії.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення, визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
На підставі наведеного, керуючись статтями 18, 159 - 163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 відмовити у задоволенні позовних вимог до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення, визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.
Повний текст постанови буде виготовлений у строк, передбачений частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Масло І.В. Судді Зайцев М.П. Кравцов О.В. Олексієнко М.М. Сорока М.О.