ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"29" травня 2012 р. м. Київ К-23301/10
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.,
суддів: Заїки М.М.,
Стародуба О.П.,
та секретаря Гераймовича Д.Я.,
за участю ОСОБА_2, представника Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області Остапенка Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2010 у справі за позовом ОСОБА_2 до Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2009 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2010 апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2009 -без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2010 та ухвалити нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів не вбачає порушення судами норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішень, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_2 працював на посаді державного податкового інспектора Семенівського відділення Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області. Наказом Хоролської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області від 24.11.2008 № 21-0 припинено державну службу позивача згідно пункту 2 статті 30 Закону України «Про державну службу» за недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 Закону України «Про державну службу», та звільнено його із займаної посади державного податкового інспектора Семенівського відділення Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області з 24.11.2008.
Підставою для винесення оскаржуваного наказу стала постанова Хорольського районного суду Полтавської області від 29.01.2008, згідно якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі Закону України «Про боротьбу з корупцією»у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.
Згідно пункту 2 статті 30 Закону України «Про державну службу»державна служба припиняється у разі недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про державну службу»державний службовець не має права вчиняти дії, передбачені статтями 1 і 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією».
Пунктом «а»частини 1 статті 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією»визначено, що державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності, а так само в отриманні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.
Згідно частини 8 пункту 6.4 наказу Головного управління державної служби України «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань запобігання та протидії корупції»від 26.12.2007 № 337 (v0337351-07)
, отримавши постанову суду, яка набрала законної сили відповідно до законодавства, керівник державного органу, де працює особа, уповноважена на виконання функцій держави, яка здійснила корупційні діяння, відповідно до пунктів 2 і 7 статті 30 Закону України «Про державну службу», видає наказ про припинення державної служби такою особою.
Враховуючи те, що припинення державної служби ОСОБА_2 та звільнення його із займаної посади здійснено відповідно до вимог пункту 2 статті 30 Закону України "Про державну службу», Закону України «Про боротьбу з корупцією» (356/95-ВР)
, наказу Головного управління державної служби України «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань запобігання та протидії корупції» (v0337351-07)
, а також з дотриманням порядку звільнення, зокрема, після набрання законної сили постанови Хорольського районного суду Полтавської області від 29.01.2008 у справі № 3-2/08, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції про те, що припинення державної служби ОСОБА_2 та звільнення його із займаної посади, є правомірним та вчинене з дотриманням вимог чинного законодавства.
Також, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про те, що оскільки звільнення позивача було здійснено на підставі пункту 2 статті 30 Закону України «Про державну службу»та є одним із законодавчо встановлених заходів боротьби з корупцією, і відповідно, не є звільненням, як захід дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни згідно статті 147 Кодексу законів про працю України, доводи позивача про порушення норм Кодексу законів про працю України (322-08)
є безпідставними.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, при вирішенні цієї справи, не допущено, правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення -без змін.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2010 у справі за позовом ОСОБА_2 до Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
судді:
|
В.І. Співак
М.М. Заїка
О.П. Стародуб
|