Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.,

суддів: Заїки М.М.,

Стародуба О.П.,

та секретаря Гераймовича Д.Я.,

за участю ОСОБА_2, представника територіального управління держгірпромнагляду по Запорізькій області Премій Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2010 у справі за позовом ОСОБА_2 до територіального управління держгірпромнагляду по Запорізькій області, треті особи -ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання нечинним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, поновлення на роботі,

У березні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовом до територіального управління Держгірпромнагляду по Запорізькій області, треті особи -ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання нечинним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, поновлення на роботі.

Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26.02.2009 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2010 апеляційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено частково. Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26.02.2009 скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. В наказі територіального управління Держгірпромнагляду по Запорізькій області від 3.08.2007 № 192-К-ос змінено дату звільнення ОСОБА_2 з 31.08.2007 на 01.10.2007.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2010 та ухвалити нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів не вбачає порушення судами норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішень, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 працював в територіальному управлінні держгірпромнагляду по Запорізькій області на посаді провідного державного інспектора з охорони праці. Наказом територіального управління держгірпромнагляду по Запорізькій області від 31.08.2007 № 192-К-ос ОСОБА_2 було звільнено з займаної посади з 31.08.2007 на підставі пунктів 2, 6 статті 30 Закону України «Про державну службу»у зв'язку з недотриманням пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 Закону України «Про державну службу», а також порушенням Присяги державного службовця, передбаченої статтею 17 Закону України «Про державну службу». Підставою прийняття даного наказу слугувала постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 15.08.2007, якою ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію» та закриття кримінальної справи відносно позивача порушену за частиною 1 статті 368 Кримінального кодексу України.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про державну службу» крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України (322-08) , державна служба припиняється у разі: порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4 цього Закону); недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 цього Закону; досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (стаття 23 цього Закону); відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31 цього Закону); виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 цього Закону); відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону; неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13 цього Закону.

Згідно статті 16 Закону України «Про державну службу» державний службовець не має права вчиняти дії, передбачені статтями 1 і 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», а згідно статті 17 цього Закону державний службовець приймає Присягу, якою він присягає вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституцію (254к/96-ВР) та закони України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки.

Враховуючи, що ОСОБА_2 вчинив дії, які кваліфікувалися за частиною 1 статті 368 Кримінального кодексу України, тобто ним було порушено вимоги передбачені статтею 16 Закону України «Про державну службу»та порушено Присягу державного службовця, та те, що ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності та закрито кримінальну справу відносно нього на підставі Закону України «Про амністію», тобто з підстави, яка не є реабілітуючою, а тому суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про правомірність звільнення позивача з займаної посади та відмовив у задоволенні позовних вимог про скасування наказу про звільнення.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, при вирішенні цієї справи, не допущено, правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення -без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2010 у справі за позовом ОСОБА_2 до територіального управління держгірпромнагляду по Запорізькій області, треті особи -ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання нечинним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, поновлення на роботі -без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.