Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.,

суддів Гаманка О.І.,

Загороднього А.Ф,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24.12.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2010 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про призначення пенсії, -

У липні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про призначення пенсії.

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24.12.2008 в задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2010 апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09.02.2010 -без змін.

ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24.12.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2010 скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягають, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційних скарг є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (1977-12) .

Вимогами статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» пенсія науковим (науково-педагогічним) працівникам відповідно до цього Закону (1977-12) призначається з дня звернення за призначенням пенсії та за умов звільнення з посади наукового (науково-педагогічного) працівника, за винятком осіб, які працюють за строковим трудовим договором (контрактом), що укладений після досягнення пенсійного віку.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що пенсія ОСОБА_2, як науковому працівнику, була призначена 29.05.2000 згідно його заяви про призначення пенсії на підставі Закону України «Про наукову та науково - технічну діяльність» (1977-12) виходячи з середньої заробітної плати в галузях економіки України за 1999 рік, а з 2004 року перерахована згідно рішення Васильківського міськрайонного суду від 17.12.2004.

Крім того, факт призначення пенсії позивачу, як науковому працівнику, встановлений також рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17.12.2004.

Таким чином, підстави для призначення позивачу пенсії, як науковому працівнику, відсутні, оскільки даний вид пенсії вже призначений останньому, а отже позивач має право лише на здійснення йому перерахунку пенсії з підстав визначених законом.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» пенсіонерам, які після призначення пенсії відповідно до цього Закону (1977-12) працювали за строковим трудовим договором (контрактом) на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників не менш як два роки, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням стажу наукової роботи після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, з якої була обчислена пенсія, або із заробітної плати, визначеної у порядку, передбаченому частинами третьою - сьомою цієї статті.

Враховуючи вищенаведене, а також беручи до уваги, що ОСОБА_2 після призначення йому пенсії, як науковому працівнику, не працював, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірно висновку, що підстави перерахунку пенсії та застосовування при перерахунку розміру середньої заробітної плати, яка склалася в галузях економіки за 2007 рік, відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24.12.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2010 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Київської області та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про призначення пенсії - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.