Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Бившевої Л.І.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.02.2011 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.12.2010 року по справі № 2а-23446/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент-центр" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Континент-центр" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0003782340/0 від 29 вересня 2010 року, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування позивачем у квітні 2009 року - 11168,00 грн. та у червні 2009 року - 19818,00 грн., всього - 30986,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 15493,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.12.2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.02.2011 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена невиїзна перевірка позивача з питань визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні правових відносин з Приватним підприємством "Мок-Спарта" за період березень, квітень 2009 року, за наслідками якої податковим органом зроблений висновок про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Континент-центр" вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ), а саме: завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного періоду на суму 30986,00 грн., у тому числі в березні 2009 року у розмірі 11168,00 грн., в травні 2009 року - 19818,00 грн.

На підставі даних висновків відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003782340/0, яким позивачу визначено суму завищення бюджетного відшкодування у квітні 2009 року в сумі 11168,00 грн. та у червні 2009 року - 19818,00 грн., всього - 30986,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 15493,00 грн.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7 статті 1 Закону №168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період. Жодних доказів, які б підтверджували порушення з боку позивача при укладанні договору публічного порядку, відповідачем не надано. На час укладання договору із позивачем, ПП. "Мок-Спарта" було платником ПДВ згідно чинного законодавства та належним чином зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто мало достатній об'єм правоздатності для укладення спірної угоди.

Доводи відповідача про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та ПП. "Мок-Спарта", судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження такого факту.

Відповідно до п. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька відхилити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.02.2011 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.12.2010 року по справі №2а-23446/10/0570 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.