Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

Калашнікової О.В.

Леонтович К.Г.

Конюшка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою СО «Орджонікідзсвський автомотосоюз» на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Маріупольської міської ради, третя особа - автогаражний кооператив «Восток», про скасування рішення,-

В листопаді 2010 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до Маріупольської міської ради про скасування рішення щодо відмови в затверджені матеріалів попереднього узгодження місця розташування та дозволу розробки проекту землеустрою по відводу земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що звернувшись до відповідача із клопотанням про передачу із земель комунальної власності їй в оренду земельної ділянки по вул. вул.Сєдова, 56а в м.Маріуполі на 10 років, вона отримала рішення Маріупольської міської ради № 5/45-6800 від 27.07.2010р., яким їй було відмовлено з невідомих причин в затверджені матеріалів попереднього узгодження місця розташування та дозволу розробки проекту землеустрою по відводу вказаної земельної ділянки

Посилаючись на те, що вказаним рішенням органу місцевого самоврядування порушено її право на одержання земельної ділянки із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, ОСОБА_5 просила скасувати рішення Маріупольської міської ради Донецької області № 5/45-6800 від 27.07.2010 року та зобов'язати відповідача здійснити в межах покладених на неї обов'язків весь комплекс юридичних дій, передбачених чинним законодавством України, спрямованих на передачу земельної ділянки для експлуатація та обслуговування капітального гаражу НОМЕР_1, який розташований на території автогаражного кооперативу «Восток»за вищевказаною адресою.

Постановою Калінінського районного суду м. Донецька від 10 лютого 2011 року позов задоволено повністю.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2011 року рішення суду першої інстанції змінено шляхом виключення третього абзацу із його резолютивної частини та доповнення абзацем, яким зобов'язано Маріупольську міську раду вирішити питання щодо затвердження матеріалів попереднього узгодження місця розташування та дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,0035 га для експлуатації та обслуговування капітального гаражу по вул. Сєдова, 56а (автогаражний кооператив «Восток») в Орджонікідзевському районі м. Маріуполь ОСОБА_5. В іншій частині постанову Калінінського районного суду м. Донецька від 10 лютого 2011 року залишено без змін.

У касаційній скарзі СО «Орджонікідзевський автомотосоюз», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2011 року в частині доповнення її резолютивної частини абзацем вищезазначеного змісту.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того, чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи оскаржуване рішення, Маріупольська міська рада перевищила надані їй повноваження, а саме оскаржуване рішення не містить законних обґрунтувань та в ньому не зазначені підстави для відмови позивачу в затвердженні матеріалів узгодження місця розташування та дозволу розробки проекту землеустрою по відводу земельної ділянки, а тому зазначене рішення суб'єкта владних повноважень є протиправним.

Змінюючи зазначене судове рішення, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що за відсутності відповідного рішення міської ради неможливо зобов'язати відповідача укласти договір оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, а тому абзац щодо зобов'язання відповідача здійснити зазначені вище дії виключив із її резолютивної частини, замінивши його абзацем щодо зобов'язання Маріупольську міську раду вирішити питання щодо затвердження матеріалів попереднього узгодження місця розташування та дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з таким висновками судів, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до Державного акту на право постійного користування землею автокооперативу «Восток»надано у постійне користування землю для експлуатації та обслуговування гаражів по вул. Седова, 56а в м.Маріуполі відповідно до рішення виконкому Маріупольської міської ради народних депутатів від 19 листопада 1997 року №294/14.

На підставі Договору купівлі-продажу від 06.04.2010 року ОСОБА_5 на праві власності належить гараж НОМЕР_1, розташований, за адресою: м. Маріуполь, автокооператив «Восток», що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №225804279 від 8 квітня 2010 року, виданий міським КП «Маріупольське бюро технічної інвентаризації».

В травні 2010 року позивач звернулась до Маріупольської міської ради з заявою про узгодження місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на розробки проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,0035 га для обслуговування капітального гаражу з умовою відводу -оренда.

Рішенням Маріупольської міської ради № 5/45-6800 від 27 липня 2010 року ОСОБА_5 було відмовлено в затвердженні матеріалів попереднього узгодження місця розташування та дозволу розробки проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,0035 га для експлуатації та обслуговування капітального гаражу по вул.. Сєдова, 56-а (автогаражний кооператив «Восток»).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та Законами України.

1.Відповідно до частини 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою -це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 16 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України (2768-14) , або за результатами аукціону. Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування, тобто обов'язковою умовою для задоволення вимог ОСОБА_5 щодо зобов'язання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є рішення відповідного органу, а його відсутність є порушенням органу місцевого самоврядування здійснювати право власності та управління землями.

Аналогічне положення міститься в ст. 124 Земельного Кодексу України, де передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог та зобов'язуючи міську раду до певних дій, суд першої інстанції не перевірив чи існує зазначене рішення міської ради про надання земельної ділянки. Поза увагою суду залишилось питання, на яких правових підставах орган місцевого самоврядування повинен укласти договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться на праві постійного користування у третьої особи, оскільки в даному випадку земельною ділянкою, на яку міська рада повинна укласти договір оренди, володіє автокооператив «Восток», Державний акт про право користування землею не скасований, не оскаржений, є чинним, а тому неможливо зобов'язати відповідача укласти договір оренду на зазначену ділянку.

Також при розгляді справи, суд першої інстанції не з'ясував, чи виконанні ОСОБА_5 вимоги земельного законодавства щодо виготовлення технічної документації, встановлення конфігурації та розмір земельної ділянки, що є обов'язковою умовою для надання земельної ділянки в оренду.

2. Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу (2747-15) , і не може виходити межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Як вбачається із змісту позовної заяви та уточнень до неї, ОСОБА_5 просить суд скасувати рішення №5/45-6800 від 27.07.2010 року про відмову в затверджені матеріалів попереднього узгодження місця розташування та дозволу розробки проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,0035 га та зобов'язати відповідача здійснити в межах покладених на нього обов'язків весь комплекс юридичних дій, передбачених чинним законодавством України, спрямованих на передачу земельної ділянки розміром 0,0035га позивачу користування (оренду) для експлуатація та обслуговування капітального гаражу НОМЕР_1.

Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції та зобов'язуючи міську раду вирішити питання щодо затвердження матеріалів попереднього узгодження місця розташування та дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки, вийшов за межі позовних вимог, однак при цьому не вказав обгрунтованість причини прийняття такого рішення.

3. Крім того, ОСОБА_5 звернулась до суду із позовом, в якому в якості третьої особи зазначено автокооператив «Восток».

Згідно довідки АБ №375627 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України авто кооператив «Восток»є структурним підрозділом споживчого об'єднання «Орджонікідзсвський автомотосоюз».

Відповідно до норм цивільного законодавства діяльність структурного підрозділу не є самостійною та ініціативною, оскільки здійснюється від імені юридичної особи та на визначених нею напрямах.

Також, статтею 64 Господарського кодексу України визначено, що підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Отже, судами при розгляду справи по суті позову, не з'ясовано чи є автокооператив «Восток»юридичною особою, який може мати цивільну правоздатність та дієздатність, бути в даному процесі третьою особою, мати процесуальні права та обов'язки, які передбачені КАС України (2747-15) .

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Залишилося поза увагою суду факт порушення прав та законних інтересів споживчого об'єднання «Орджонікідзсвський автомотосоюз». Крім того залишилось нез'ясованим чи не протирічить вимоги ОСОБА_5 цілям зазначеного об'єднання, зазначеним в Статуті та цілям, інтересам та правам автокооператива «Восток».

Судом першої інстанції взагалі не вирішувалось питання про притягнення до участі у зазначеній адміністративній справі споживчого об'єднання «Орджонікідзсвський автомотосоюз».

Суд касаційної інстанції також зауважує і на доводи автора касаційної скарги, що рішення суддів порушують права та законні інтереси споживчого об'єднання «Орджонікідзсвський автомотосоюз», в складі якого є структурний підрозділ - автокооператив «Восток».

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі. Підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу (частина перша статті 220 КАС України).

За правилами частини другої статті 227 КАС України, підставою для скасування рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Для вирішення цього спору, з урахуванням наведених вище норм матеріального права та висновків суду касаційної інстанції, необхідно встановлювати нові обставини щодо правильності прийнятих рішень та давати їм належну правову оцінку, що відповідно до частини першої статті 220 КАС України не може зробити суд касаційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу СО «Орджонікідзсвський автомотосоюз»задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2011 року та змінену нею постанову Калінінського районного суду м. Донецька від 10 лютого 2011 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.