к-22381/10-с Про визнання дій неправомірними та недійсними рішень - 24.05.2012 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою державного підприємства "Селидіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Вуглезбут" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2010 року у справі за позовом державного підприємства "Селидіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Вуглезбут" до Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області про визнання дій неправомірними та недійсними рішень,

Державне підприємство "Селидіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Вуглезбут" звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області про визнання неправомірними дій щодо застосування фінансових санкцій та нарахування пені та визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків від 17.09.2009 №265, від 29.10.2009 №307, від 29.10.2009 №308, від 29.10.2009 №309, від 29.10.2009 №310, від 29.10.2009 №311, від 29.10.2009 №313, від 29.10.2009 №314, від 29.10.2009 №315, від 29.10.2009 №316, від 29.10.2009 №317, від 29.10.2009 №318, від 18.11.2009 №426.

Позовні вимоги мотивовано протиправністю дій Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області щодо самостійної зміни призначення платежів, перерахованих державним підприємством "Селидіввугілля" в рахунок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та перерахування їх в рахунок погашення недоїмки минулих періодів та, відповідно, протиправністю рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 17.09.2009 №265, від 29.10.2009 №307, від 29.10.2009 №308, від 29.10.2009 №309, від 29.10.2009 №310, від 29.10.2009 №311, від 29.10.2009 №313, від 29.10.2009 №314, від 29.10.2009 №315, від 29.10.2009 №316, від 29.10.2009 №317, від 29.10.2009 №318, від 18.11.2009 №426.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2010 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі державне підприємство "Селидіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Вуглезбут" із посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Управлінням Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області прийнято низку рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих органом Пенсійного фонду, а саме:

від 09.11.2009 №426, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 50% від суми боргу в сумі 84,48 грн. та нараховано пеню в сумі 189,16 грн. за період з 02.03.2009 по 30.10.2009;

від 20.10.2009 №318, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 10% від суми боргу в сумі 1946,64 грн. та нараховано пеню в сумі 5091,16 грн. за період з 21.07.2008 по 30.04.2009;

від 29.10.2009 №317, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 10% від суми боргу в сумі 1488 грн. та нараховано пеню в сумі 4096,81 грн. за період з 20.08.2008 по 28.05.2009;

від 29.10.2009 №316, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 10% від суми боргу в сумі 00,00 грн. та нараховано пеню в сумі 19,13 грн. за період з 12.09.2008 по 28.05.2009;

від 29.10.2009 №315, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 10% від суми боргу в сумі 1717,42 грн. та нараховано пеню в сумі 4596,01 грн. за період з 29.09.2008 по 26.06.2009;

від 29.10.2009 №314, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 10% від суми боргу в сумі 85,46 грн. та нараховано пеню в сумі 139,70 грн. за період з 28.10.2008 по 30.04.2009;

від 29.19.2009 №313, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 10% від суми боргу в сумі 32,04 грн. та нараховано пеню в сумі 32,04 грн. за період з 07.11.2008 по 30.04.2009;

від 29.10.2009 №311, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 10% від суми боргу в сумі 00,00 грн. та нараховано пеню в сумі 35,16 грн. за період з 04.12.2008 по 26.06.2009;

від 29.10.2009 №310, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 10% від суми боргу в сумі 95,12 та нараховано пеню в сумі 170,26 грн. за період з 29.12.2008 по 26.06.2009;

від 29.10.2009 №309, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 10% від суми боргу в сумі 00,00 грн. та нараховано пеню в сумі 91,85 грн. за період з 06.01.2009 по 30.07.2009;

від 29.10.2009 №308, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 10% від суми боргу в сумі 82,97 грн. та нараховано пеню в сумі 162,12 грн. за період з 28.01.2009 по 25.08.2009;

від 29.10.2009 №307, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 10% від суми боргу в сумі 00,00 грн. та нараховано пеню в сумі 157,63 грн. за період з 28.01.2009 по 29.09.2009;

від 17.09.2009 №265, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 50% від суми боргу в сумі 19589,45 грн.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову державного підприємства "Селидіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Вуглезбут", із посиланням на положення частини п'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно з якими у разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій, виходили з доведеності правомірності дій Управління Пенсійного фонду в місті Селидове Донецької області по зарахуванню сум страхових внесків, сплачених позивачем, в рахунок сплати недоїмки минулих періодів та, відповідно, правомірності рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну несплату страхувальником страхових внесків.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до частини шостої статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

За змістом частини другої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків, тобто недоїмкою.

Відповідно до частини п'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Судами попередніх інстанцій із посиланням на докази, досліджені під час судового розгляду справи, встановлено факт несвоєчасності сплати державним підприємством "Селидіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Вуглезбут" страхових внесків.

З урахуванням викладеного, зважаючи на положення частини п'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", чинних на момент виникнення спірних правовідносин, колегія суддів вказує на обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій щодо правомірності дій Управління Пенсійного фонду України в місті Селидове Донецької області по зарахуванню сум сплачених позивачем страхових внесків в рахунок погашення заборгованості минулих періодів та, відповідно, правомірності прийняття рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судом апеляційної інстанції дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції не допущено.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу державного підприємства "Селидіввугілля" в особі відокремленого підрозділу "Вуглезбут" залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2010 року -без змін.