Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Загороднього А.Ф.,

суддів: Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу військової частини А 2502 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.06.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 у справі за позовом військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах ОСОБА_2 до військової частини А 2502 про виплату грошової компенсації за недотримане речове майно, -

Військовий прокурор Хмельницького гарнізону в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до військової частини А 2502 про виплату грошової компенсації за недотримане речове майно.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.06.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 позовні вимоги задоволено повністю.

У касаційній скарзі військова частина А 2502, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана не вірно, а доводи касаційної скарги є обґрунтованими і дають підстави, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України для скасування судових рішень.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу у військовій частині А 2502. 04.04.2008 позивача звільнено з військової служби у запас. Згідно довідки військової частини А 2502 позивач має право на одержання грошової компенсації замість речового майна в сумі 4478,98 грн.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції від 21.09.1999, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно та продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Статтею 2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17 лютого 2000 року призупинено дію частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині одержання військовослужбовцями речового майна і продовольчих пайків або за бажанням військовослужбовців грошової компенсації замість них.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» від 3 листопада 2006 року № 328-V (328-16) статтю 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено в новій редакції, а також доповнено статтею 9-1, якою було передбачено, зокрема, що військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів (абзац перший пункту 2), порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України (абзац другий пункту 2).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 № 489-V (489-16) дію пункту 2 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» було зупинено на 2007 рік.

Рішенням Конституційного Суду України зазначені положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Згідно частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Оскільки позивач звільнився зі служби 31.09.2009, тобто після прийняття рішення Конституційним Судом України тому на момент відмови позивачу у виплаті коштів замість речового майна були чинні положення пункту 2 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до яких передбачено право військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.

Таким чином, положення статті 9-1 вказаного Закону регулюють порядок виплати компенсації замість речового майна військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі і не можуть бути застосовані до військовослужбовців звільнених з військової служби, оскільки вказані положення Закону (2011-12) не передбачають виплату заборгованості по речовому майну до військовослужбовців, що були звільнені зі служби.

Також, до спірних правовідносин не може бути застосовано статтю 16 Закону України «Про Збройні Сили України», оскільки не регулюється нормами цього Закону. Право військовослужбовців на отримання зазначеного виду забезпечення до 17.02.2000 року регулювалось виключно Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (2011-12) .

Після зазначеної дати отримання військовослужбовцями звільненим зі служби, грошової компенсації замість за недотримане речове майно законодавством не передбачено.

За таких обставин, так як, у справі зібрані всі докази, але суди встановивши всі обставини по справі дали неправильну оцінку доказам та не вірно зробили висновок про задоволення позову, касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанції -скасуванню, з постановленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу військової частини А 2502 задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.06.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 у справі за позовом військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах ОСОБА_2 до військової частини А 2502 про виплату грошової компенсації за недотримане речове майно - скасувати.

Постановити нове судове рішення.

У задоволенні позову військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах ОСОБА_2 до військової частини А 2502 про виплату грошової компенсації за недотримане речове майно -відмовити.

постанова оскарженню не підлягає.