Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий); Васильченко Н.В.; Черпіцької Л.Т., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання провести перерахунок пенсії, що переглядається за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Апеляційного суду Київської області від 27 жовтня 2011 року,

У грудні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ВЧ А0515), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з позовом про зобов'язання включити до довідки про грошове забезпечення надбавок у встановленому розмірі.

Зазначав, що проходив службу у військовій частині А0515, а у 2004 році звільнений у відставку та отримує пенсію згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Посилаючись на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 (1294-2007-п) «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу»(Постанова № 1294, в редакції на час виникнення спірних відносин) встановлені надбавки до посадового окладу відповідній категорії військовослужбовців, а перерахунок його пенсій здійснено не у відповідності до встановлених Постановою розмірів, просив зобов'язати командування ВЧ А0515 включити до довідки про розмір грошового забезпечення:

- надбавку за особливо важливі завдання в розмірі 100 % замість 90 % посадового окладу;

- надбавку за спеціальні завдання із забезпечення державної безпеки 70 % замість 6,8 % посадового окладу;

- надбавку за розвідувальну та контррозвідувальну діяльність в розмірі 50 % замість 22,5 % посадового окладу.

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2009 року позов задоволено.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 27 жовтня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано, а у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що позивач проходив службу у військовій частині А0515, а у 2004 році звільнений у відставку з посади начальника відділу грошового забезпечення та заробітної плати, на день звільнення маючи військове звання полковник.

У зв'язку з прийняттям Постанови № 1294 (1294-2007-п) військовою частиною 0515 видано довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою, яку займав позивач на день звільнення, для здійснення перерахунку пенсії.

У цій довідці встановлено надбавку за особливо важливі завдання в розмірі 90 % посадового окладу, надбавку за спеціальні завдання із забезпечення державної безпеки в розмірі 6,8 % посадового окладу; надбавку за розвідувальну та контррозвідувальну діяльність в розмірі 22,5 % посадового окладу.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції не обґрунтував свого рішення, пославшись лише на те, що відсутність коштів не є підставою для невиконання державою своїх зобов'язань соціального характеру.

Скасувавши рішення суду першої інстанції та відмовивши в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що розмір грошового забезпечення, вказаний у довідці, відповідає фактично встановленому для відповідної посади розміру, відтак порушень прав позивача не вбачається.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком апеляційного суду.

Відповідно до пункту 5 Постанови № 1294 (1294-2007-п) (в редакції, чинній на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії) керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надано право установлювати надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби військовослужбовцям розвідувальних органів у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років; надбавку військовослужбовцям підрозділів Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки та інших розвідувальних органів, які безпосередньо займаються виконанням спеціальних завдань із забезпечення державної безпеки, військовослужбовцям Управління державної охорони, які забезпечують державну охорону органів державної влади та посадових осіб України - в розмірі до 70 відсотків посадового окладу; надбавку військовослужбовцям підрозділів Служби безпеки, Департаменту оперативної діяльності Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Служби зовнішньої розвідки та інших розвідувальних органів, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, які провадять оперативно-розшукову, розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-службову діяльність - в розмірі до 50 відсотків посадового окладу.

З матеріалів справи вбачається, що вказані види грошового забезпечення включенні до довідки, проте позивачем оскаржується їх конкретний розмір.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Постановою № 1294 (1294-2007-п) встановлено не конкретні розміри цих надбавок, а лише їх граничні розміри та право керівників відповідних органів визначати їх розмір в залежності від характеру, обсягу та складності виконуваної роботи.

З таким висновком кореспондуються положення абзацу п'ятого пункту 5 Постанови № 1294 (1294-2007-п) , яким встановлено, що порядок та умови виплати надбавки за виконання особливо важливих завдань визначаються залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних завдань. У разі несвоєчасного або низькоякісного виконання завдань надбавка скасовується або розмір її зменшується.

Таким чином, розміри спірних надбавок встановлені Кабінетом Міністрів України не у конкретному розмірі.

Порядок включення до грошового забезпечення при перерахунку пенсій такого виду надбавок, встановлений абзацом п'ятим пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (45-2008-п) «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 (393-92-п) ».

За правилами наведеної норми для перерахунку пенсій враховуються інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Оскільки при видачі довідки Військової частиною А0515 дотримано положення вказаного пункту і надбавки враховані в розмірі, фактично виплаченому за відповідною посадою, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність порушень прав позивача та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, зазначеного висновку не спростовують, повторюють аналогічні доводи позову, які були належним чином досліджені й оцінені апеляційним судом, а тому не дають підстав вважати його рішення таким, що ухвалене з порушеннями норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Апеляційного суду Київської області від 27 жовтня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.