Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Бутенка В.І (доповідач), Мойсюка М.І., Штульман І.В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій протиправними, стягнення кошті,

У червні 2009 року ОСОБА_4 звернулась до суду із вказаним позовом, у якому просила зобов'язати Шевченківський відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради зробити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з серпня 2007 року по квітень 2009 року.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 12 жовтня 2009 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради в частині невиконання Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року (v0a6p710-07) та Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 (v010p710-08) року.

Зобов'язано відповідача провести донарахування і виплату позивачу щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня 2007 року по 01 січня 2008 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, в розмірах, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (2240-14) , у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років щомісячно.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 26 травня 2011 року постанову суду першої інстанції скасовано в частині зобов'язання відповідача провести донарахування і виплату ОСОБА_4 щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Виключено з резолютивної частини рішення посилання на протиправність дій відповідача щодо невиконання ним рішення Конституційного Суду України від 22.05.08р. №10-рп/2008 (v010p710-08) .

В решті вимог постанову місцевого суду залишено без змін.

У касаційній скарзі Шевченківський відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради просить скасувати вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення ними норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що після народження дитини позивач відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (2811-12) отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Призначення і порядок виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтями 3, 13-15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», призначаються такі види допомоги: допомога у зв'язку з вагітністю та пологами; одноразова допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інші види допомоги.

Статтею 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом (2811-12) має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» визначено умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

При цьому статтею 15 вказаного Закону визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

При нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою передбачено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (2811-12) здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 01 січня -434,00 гривень, з 01 квітня -463,00 гривень, з 01 жовтня -470,00 гривень.

Пунктом 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, було зупинено дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на 2007 рік.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) пункт 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним).

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок про те, що з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року виплата позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна здійснюватись у встановлених ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» розмірах. У зв'язку з цим судами обґрунтовано визнано неправомірною відмову відповідача здійснювати виплату зазначеної допомоги у належних розмірах.

Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» передбачено розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років у таких розмірах: з 01 січня -526,00 гривень, з 01 квітня -538,00 гривень, з 01 липня -540,00 гривень, та з 01 жовтня -557,00 гривень.

Проте вказаним законом частина перша статті 15 та пункт 3 розділу VIII «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» були змінені. Так, згідно нової редакції частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

У відповідності до змін, внесених до пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (2811-12) , допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2008 року надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

При цьому рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) положення пункту 23 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17) щодо внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (2811-12) не визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Отже, у 2008 році відповідач при здійсненні виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку діяв відповідно до чинного на той час законодавства, а тому відсутні підстави для визнання його дій неправомірними і, як наслідок, покладення на нього обов'язку здійснити виплату певних сум.

Наведені обставини були правильно враховані судом апеляційної інстанцій, які прийняв законне й обґрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зроблених судом апеляційної інстанції висновків не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції в частині, в якій воно залишено без змін апеляційним судом, законі та обґрунтовані, а тому підстав для їх скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 221, 223, 224, 230 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 12 жовтня 2009 року в частині, залишеній без змін постановою Апеляційного суду Львівської області від 26 травня 2011 року, та постанову Апеляційного суду Львівської області від 26 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.