Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Гаманка О.І.

суддів Білуги С. В.

Загороднього А.Ф.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про перерахунок пенсії,

У квітні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про перерахунок доплати до пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2010 року, позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача провести перерахунок доплати до пенсії позивачу відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440 грн щомісячно за період з 09 липня 2007 року по 01 жовтня 2007 року та з розрахунку 460 грн щомісячно за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати судові рішення у справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та перевіривши судові рішення у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ у м. Білій Церкві Київської області як непрацюючий пенсіонер.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106 (106а-91-п) місто Біла Церква Київської віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищується на 1 мінімальну заробітну плату (ст. 39).

Дію вказаної норми статті 39 зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-V (489-16) .

Зупинення дії абзаців другого, третього, четвертого частини першої статті 39, передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) .

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, з 09 липня по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Судами встановлено, що на виконання статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу УПФУ у м. Білій Церкві Київської області щомісяця виплачувалися передбачена цією статтею виплата в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 (836-96-п) «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Вирішуючи цей спір, суди першої та апеляційної інстанцій, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами, обґрунтовано визнали, що при визначенні розміру згаданої виплати застосуванню підлягає саме стаття 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (836-96-п) , яка істотно звужує обсяг установлених законом прав позивача.

За таких обставин, правильним є висновок судів щодо неправомірності дій відповідача по виплаті доплати до пенсії в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 (836-96-п) .

Разом з тим стаття 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не встановлює будь-яких обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

Таким чином, оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про перерахунок пенсії -без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.