Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Гаманка О.І.

суддів Білуги С.В.

Загороднього А.Ф.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 03 вересня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання нарахувати та сплатити пенсію наукового працівника,

У червні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про скасування листа управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва від 20.03.2007 року за №3114/07 як нелегітимного та зобов'язання відповідача нарахувати та сплатити йому наукову пенсію за заявою від 21.08.2006 року.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 03 вересня 2007 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2009 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення у справі та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та перевіривши судові рішення у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судових рішень.

Як вбачається з обставин справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 21.08.2006 року ОСОБА_2 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва із заявою про перерахунок призначеної йому пенсії, як наукового працівника, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.07.2006 року (32-16) .

Листом управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва від 30.08.2006 року за №14082/06/03 позивачу було повідомлено, що для перерахунку пенсії згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (1977-12) з урахуванням заробітної плати за сумісництвом в Братському індустріальному інституті за 1981-1983 роки необхідно надати довідку про займану посаду за цей період із зазначенням номерів наказів про прийняття та звільнення, а також підставу про перейменування інституту в технічний університет.

01.03.2007 року ОСОБА_2 знову звернувся до управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва із заявою про перерахунок призначеної йому пенсії, як наукового працівника, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.07.2006 року (32-16) .

На зазначену заяву листом від 20.03.2007 року за №3114/07 позивачу було повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку його пенсії у зв'язку з тим, що він не звертався до управління Пенсійного фонду України Печерському районі м. Києва з заявою встановленого зразку та усіма необхідними документами.

Відповідно до п.1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному управлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Згідно п. 37 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (z1566-05) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005 року за №1566/11846 (z1566-05) , орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, відстрочку часу її призначення, перерахунок та відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою, форма якої затверджена Додатком №4 даного Порядку.

Вирішуючи спір, судами було встановлено, що з такою заявою позивач до відповідача не звертався.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстав для задоволення позовних вимог не було.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги не спростовуються висновки, викладені в судових рішеннях, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 03 вересня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання нарахувати та сплатити пенсію наукового працівника -без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.