ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"24" травня 2012 р. м. Київ К/9991/16916/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Одеського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про зобов'язання здійснити перерахунок грошової допомоги, -
встановила:
У вересні 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Одеського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про зобов'язання провести перерахунок грошової допомоги, яка підлягала виплаті у разі настання інвалідності в розмірі 54-місячного, встановленого на час виплати страхової суми, грошового забезпечення за останньою посадою на день звільнення, що становить 128192,0 грн. Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_2 просив суд зобов'язати Одеського обласного військового комісара розглянути та подати головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 54-місячного грошового забезпечення з урахуванням суми - 1750,0 грн., раніше виплаченої йому НАСК «Оранта».
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2008, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2011, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі, ОСОБА_2, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та постановити нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана не вірно, а доводи касаційної скарги є обґрунтованими і дають підстави, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України для скасування судових рішень.
Судами було встановлено, що ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині № 10712. 15.11.2001 позивач був звільнений у запас за пунктом 65 «в» Тимчасового положення про проходження військової служби особами офіцерського складу.
11.06.2007 Одеською обласною МСЕК №2 на підставі свідоцтва про хворобу № 527 від 26.04.2001 позивачу була встановлена друга група інвалідності, що пов'язана із виконанням обов'язків військової служби, з визначенням 60% ступеня втрати працездатності та присвоєно статус «інвалід війни», що підтверджується висновком МСЕК №2 від 11.06.2007 № 060214. Позивач подав до Суворовського районного військового комісаріату заяву про виплату разової грошової допомоги, у зв'язку з настанням інвалідності під час проходження військової служби. 02.08.2007 згідно заяви про видачу готівки позивачем було отримано від НАСК «Оранта» страхову виплату в розмірі 1750,0 грн.
Враховуючи, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 № 284 (284-2007-п)
затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, на правовідносини між позивачем і відповідачем її дія не розповсюджується, так як, інвалідність ОСОБА_2 встановлена 11.06.2007.
Статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено виплату разової грошової допомоги у разі настання інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язку військової служби, вступила в силу з 01 січня 2007 року та передбачала затвердження Кабінетом Міністрів України порядку та умов виплати цієї допомоги, а сама постанова Кабінету Міністрів України № 499 (499-2008-п)
була прийнята 28.05.2008.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що суди не правильно вказали на неможливість визнання незаконними дій Одеського обласного військового комісара щодо розгляду заяви ОСОБА_2 від 11.06.2007, з огляду на те, що постанова Кабінету Міністрів України № 499 від 28.05.2008 (499-2008-п)
має зворотну силу і він звертався з даною заявою, та повторно подавав таку заяву до Суворовського районного військового комісаріаті 05.06.2008, тобто вже в період дії вказаної постанови.
Отже, суди попередніх інстанцій встановивши дані обставини були зобов'язані прийняти рішення про залучення до справи в якості співвідповідача вказаного військового комісаріату, який безпосередньо підпорядкований Одеському обласному військовому комісаріату.
Крім того, суди не дали належної оцінки висновкам МСЕК № 2 від 11.06.2007 № 060214 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 499 від 28.05.2008 (499-2008-п)
.
Таким чином, приймаючи рішення у даній справі, суди першої та апеляційної інстанцій не в повній мірі дослідили обставини, які мають значення для справи, не дали їм юридичної оцінки, а також не провели належного аналізу всім позовним вимогам, а тому ухвалені судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вказані порушення норм матеріального та процесуального права не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, що відповідно до вимог частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2011 року скасувати, а справу за позовом ОСОБА_2 до Одеського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про зобов'язання здійснити перерахунок грошової допомоги, направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко